ВХІД             Реєстрація

ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРСОНАЛІЇ / Кисельов Андрій Петрович

Кисельов Андрій Петрович (12.12.1852 р. ст. стилю - 08.11.1940 р. нов. стилю) – відомий педагог-математик, який присвятив все своє життя роботі над шкільними підручниками математики, котрі були уведені в дію в російській дореволюційній школі в 1884 році, а потім з 1917 по 1960 рік використалися в радянській школі як основні.

Народився в місті Мценськ (нині Орловської області) в бідній міщанській родині. Почав навчання у парафіяльному  училищі, а потім три роки вчився у повітовому училищі. Вже у цей період почав заробляти на життя, навчаючи дочку крамаря математики і російської мови.

Після закінчення повітового училища Кисельов їде до губернського міста Орел для вступу до імназії. В Орлі він стає репетитором дітей багатого купця Афанасія Михайловича Ситникова, за що йому надається стіл та житло.

А. М. Ситников, зважаючи на здібності, наполегливість і старанність Андрія, звертається до директора Орловської чоловічої гімназії з проханням про прийняття до неї Кисельова. Протекція Ситникова була дуже доречною, оскільки 80% учнів гімназії були дворянського походження.

До гімназії Андрій Кисельов був прийнятий одразу до другого класу, закінчив її на круглі п'ятірки й був нагороджений золотою медаллю. Йому дуже хотілося вступити до Петербурзького університету, але грошей на поїздку не вистачало. Тоді він наважується продати свою медаль за 75 карбованців і на виручені гроші (разом із заробленими на приватних уроках) відправляється до Петербургу, де й вступає до університету (1871).

Під час навчання в університеті Андрій Кисельов, провівши «задовільне міркування» з вищої алгебри на тему «Відділення коренів», дістав ступінь кандидата фізико-математичного факультету по математичному розряду. Велика працьовитість і завзятість дозволили йому закінчити навчання на півроку раніше призначеного строку (1875).

Після закінчення фізико-математичного факультету Петербурзького університету працював викладачем математики, механіки й креслення у Воронезькому реальному училищі (до липня 1891), а потім викладачем математики і фізики у Воронезькому кадетському корпусі (до 1901).

У цей період А. П. Кисельов пише свій перший підручник – «Систематичний курс арифметики для середніх навчальних закладів» – і видає його в 1884 р. на власні гроші. Потім А. П. Кисельовим видається «Елементарна алгебра» (1888), а через кілька років й «Елементарна геометрія» (1892).

Ці підручники відрізнялися від існуючих у той час навчальних книг точністю формулювань, коректністю визначень понять, простотою в міркуваннях, послідовністю, ясністю й стислістю у викладі матеріалу при високому теоретичному рівні.

У підручниках Кисельова дивовижно сполучаються простота й фундаментальність, краса й необхідність, він чуйно вловлює необхідність домірності в природі й житті, національну потребу в гармонії. Завдяки цим якостям, вони практично одразу стали основними підручниками з математики в середніх навчальних закладах.

А. П. Кисельов також пише підручники з фізики та математики для різних суспільних шарів молодої промислової держави – реальних училищ, чоловічих і жіночих гімназій, семінарій, кадетських училищ, – і впевнено «завойовує Росію»: математику в середніх навчальних закладах вивчають за Кисельовим.

Заслуги Андрія Петровича Кисельова були відзначені орденами Святого Станіслава і Святої Анни 2 та 3 степеней.

В 1901 році, у 39-річному віці А. П. Кисельов іде у відставку, однак працювати над своїми підручниками не припиняє: він займається винятково написанням й удосконалюванням своїх підручників з математики та фізики.

В 1902 році виходить підручник «Елементарна фізика для середніх навчальних закладів з багатьма вправами й завданнями» (в 2-х випусках), який відразу стає основним для школярів і перевидається аж до 1918 року.

Підрахувати загальний наклад книг А. П. Кисельова практично неможливо, оскільки вони постійно видавалися як за його життя, так і після смерті. Вони друкувалися на багатьох національних мовах народів СРСР та закордонних країн величезними накладами. 

Зокрема, тільки його підручник арифметики витримав 29 видань до революції (майже двомільонним накладом) плюс ще 10 млн. примірників цього підручника було надруковано при житті автора (не рахуючи видань після його смерті); підручник геометрії, вперше виданий у 1892 році, витримав 26 видань до революції та 16 видань посля 1917 року.

Особистість А. П. Кисельова демонструє цілісність світовідчування й буття, повноту здійснення всіх раціональних й емоційних можливостей людини. Математика для нього не абстрагованість, а «вся реальність нашого земного буття. Усе, що рухається перед очами й оточує нас, все це не тільки доступно розумінню за допомогою математики, але й по суті справи виникло завдяки їй, тому що на ній спочиває саме існування впорядкованого світу речей».

Андрій Петрович – незмінний учасник з'їздів натуралістів. Свій досвід автора підручників він порівнює з європейським – часто буває за кордоном, у нього прекрасна бібліотека з математики.

Він відомий також як спортсмен, велосипедист, яхтсмен, тенісист, альпініст, шахіст, прекрасний фотограф, добродійник, що побудував на свої гроші сільську школу під Воронежем, піклувальник навчальних закладів і просвітитель.

Після революції 1917 року А. П. Кисельов повернувся до викладацької діяльності, одночасно продовжуючи працювати над удосконалюванням своїх підручників арифметики, алгебри й геометрії, які в радянський час неодноразово перевидавалися і більше 20 років мали статус стабільних підручників для середньої школи.

З 1921 року Андрій Петрович постійно жив у Ленінграді й займався викладацькою роботою у військових навчальних закладах: у Вищій військово-педагогічній школі, у Школі військових повідомлень, на Смольнінських курсах червоних командирів(до 1926).

У 1934 році за видатну педагогічну діяльність А. П. Кисельов був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

Помер Андрій Петрович у Ленінграді й похований на Волковому цвинтар на алеї Академіків поруч із могилою Д. І. Менделєєва.