|
|
|||||||||
УКР
|
|
|||||||||
|
ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРСОНАЛІЇ / Каразін Василь Назарович Каразін Василь Назарович (30.01.1773 – 4.11.1842 рр. за ст. ст) – український вчений, винахідник, громадський діяч, ініціатор заснування Харківського університету. Народився у маєтку Кручик Богодухівського повіту на Харківщині. Навчався у приватних пансіонах Харкова та Кременчука, Гірничому корпусі (інституті) в Петербурзі. З десяти років був записаний в Орденський кірасирський полк, потім значився в Семёнівському лейб-гвардії полку. Формально перебуваючи на військовій службі, відвідував лекції в Гірському корпусі в Санкт-Петербурзі, де й набув значні відомості в дослідних науках, які згодом збільшив самоосвітою. В 1798 році хотів таємно пробратися за кордон з метою удосконалюватися в науках й уникнути тодішнього суворого режиму, але був затриманий під Ковно і, попереджаючи повідомлення влади, відправив государеві лист і був прощений імператором Павлом після особистого побачення. В. Н. Каразін після сходження на престол Олександра I зумів ознайомити імператора з політичною запискою, яка містила ідеї суспільної самодіяльності й освіти. Завдяки цьому в подальшому (хоча й недовго) він користувався безмежною довірою імператора. В. Н. Каразіну належить ідея про особливе Міністерство народної освіти. У цьому ж міністерстві він відігравав повідну роль, як правитель справ головного правління училищ. В основному ним були написані «правила народної освіти», ним складалися проекти університетських й академічних статутів; ним був створений спеціальний орган міністерства «Щомісячні твори про успіхи народної освіти». В 1804 году В. Н. Каразін був примушений вийти з Міністерства народної освіти. Там же була й велика бібліотека, народна школа, заснована ним сільська дума, що надавала самоврядування його кріпакам: останні дістали від нього (за оброк) у спадкове володіння землі, а для врегулювання їхніх відносин зі священиком їм було створене особливе положення, у силу якого священнослужителі забезпечувалися утриманням і не повинні були брати із селян ніякої плати за треби. З ініціативи Василя Назаровича було засновано Харківський університет (1805). До думки про заснування Харківського університету він схилив місцеве дворянство, яке пожертвувало для цього 400000 рублів. Інші пожертвування (купецтва й громадян, катеринославського дворянства та інших) були отримані також завдяки впливу Каразіна. Він залучив до цієї справи популярних діячів серед всіх станів. Пізніше ним також було створене філотехнічне Товариство (1811-18) для поширення досягнень науки, техніки та розвитку промисловості в Україні. В. Н. Каразін неодноразово активно виступав проти колоніальної експлуатації України Російською імперією. Був прихильником перебудови державного устрою Росії на засадах конституційної монархії. В 1820-21 за критику існуючого суспільного ладу був ув'язнений у Шліссельбурзькій фортеці. Після звільнення жив під наглядом поліції у своєму маєтку. Помер у Миколаєві, де і похований. У Харкові В. Н. Каразіну встановлено пам'ятник. Василь Назарович Каразін – автор ряду важливих відкриттів у галузі техніки, хімії, агрономії, селекції та ін. Йому належать близько 60 наукових праць у різних журналах: «Вестнике Европы», «Украинском Вестнике», «Харьковских Губернских Ведомостях» та інших. |
|||||||||
заказать курсовую в Харькове |