Портал засновано за підтримки Донецького обласного благодійного Фонду сприяння освітнім інтелектуальним інвестиціям (свідоцтво про Держреєстрацію № 402, видане 04.11.2008 р. Головним управлінням юстиції у Донецькій області, свідоцтво про Держреєстрацію серія А00 № 729147, видане 11.11.2008 р. Слов'янським міськвиконкомом). Портал зареєстровано Держкомітетом з інформатизації України 16.10.2009 р. (лист № 1737/05-09) як електронний інформаційний ресурс.
УКР
РУС
 
О. Л. ГЛАВАЦЬКА. ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ВОЛЬОВИХ ЯКОСТЕЙ ДІЛОВОЇ ЛЮДИНИ У СТУДЕНТІВ (НА ПРИКЛАДІ КУРСУ «МЕНЕДЖМЕНТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ»)
 
  Версия для печати

ВХІД             Реєстрація

Педагогічні видання / е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» / Журнальні випуски / Випуск №1 [2009] / О. Л. Главацька. Формування морально-вольових якостей ділової людини у студентів (на прикладі курсу «Менеджмент соціальної роботи»)

УДК 378+658.8.013

О. Л. Главацька

ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ВОЛЬОВИХ ЯКОСТЕЙ ДІЛОВОЇ ЛЮДИНИ У СТУДЕНТІВ
(НА ПРИКЛАДІ КУРСУ „МЕНЕДЖМЕНТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ”)

Анотація. У статті обґрунтовано поняття „ділова людина” та висвітлено основні значущі якості ділової людини. Подано педагогічну структуру та рівні процесу формування морально-вольових якостей у студентів вищого навчального закладу на прикладі курсу „Менеджмент соціальної роботи”.
Ключові слова:
менеджмент соціальної роботи, морально-вольові якості.

Аннотация. В статье обосновано понятие „деловой человек” и отражены основные значимые качества делового человека. Раскрыта педагогическая структура и уровни процесса формирования морально волевых качеств у студентов высшего учебного заведения на примере курса „Менеджмент социальной работы”.
Ключевые слова:
менеджмент социальной работы, морально волевые качества.

Abstract. In the article grounded concept „business man” is reflected basic qualities of business man. A pedagogical structure and levels of process of forming morally-volitional qualities is given for the students of higher educational establishment on course «Management of social work».
Keywords:
management of social work, morally-volitional qualities.

Сучасні соціально-економічні та політичні зміни в Україні передбачають активний пошук нових шляхів підвищення ефективності виховання молоді. Головним критерієм доцільності суспільних реформ має бути турбота про збереження та примноження духовних надбань українського народу. У Національній доктрині розвитку освіти України ХХІ століття зазначено, що провідною метою виховання молоді є формування особистісних рис громадян української держави, розвиток духовності та моральної культури [14]. Ринкові відносини, як об’єктивна реальність, змінили стиль життєдіяльності особистості й суспільства, звичні цінності, стосунки між людьми. Прискорена трансформація суспільства, кардинальні зміни в поглядах на життєві ідеали, зростання пріоритетів прагматичного способу життя породили в певної частини населення відчуття неспокою, невпевненості в завтрашньому дні. Усе вищезгадане спричинило намагання суспільства поєднати проблему формування в молоді якостей ділової людини і морального виховання з метою опанування системи загальнолюдських цінностей, успішного адаптування в конкурентному ринковому середовищі.

Педагогічною теорією накопичено значний досвід формування морально-вольових якостей у молоді. Означеній проблемі присвячено наукові дослідження І. Беха, М. Боришевського, Є. Ільїна, Д. Колесова, В. Оржеховської, В. Селіванова. Певний внесок у розв’язання порушеної проблеми зроблено В. Зінченком, М. Тименком, М. Янцуром та ін. Аналіз психолого-педагогічних досліджень показав, що запропоновані вченими педагогічні засоби спрямовано на формування широкого спектру якостей ділової людини. У формуванні якостей ділової людини перевага надається інтелектуальним умінням та прийомам вольової регуляції поведінки.

Висвітлення основ формування морально-вольових якостей ділової людини у студентів доцільно почати з загального аналізу поняття „ділова людина”. У наукових дослідженнях поняття „ділова людина” пов’язується з розумінням особистості, якій властиві специфічні утворення, що зумовлюють способи взаємодії ділової людини з оточуючим середовищем і виявляються у її поведінці повсякчасно, за будь-яких умов і обставин. Такий підхід знайшов широке відображення передусім у працях західноєвропейських та американських учених. Традиційно ділова людина розглядалась як важливий виконавець певних функцій, тому значну кількість зарубіжних праць присвячено характеристикам поведінки, вчинків, способів мислення ділової людини. Зокрема, Л. Айзерман, М. Аргайл, М. Грегор, А. Корман, Б. Швальбе, С. Якобсон основними характеристиками поведінки ділової людини називають раціональну організацію справи, забезпечення і дотримання трудової дисципліни, оптимальне використання вкладених ресурсів для отримання практичного результату [2, с. 16]. У працях П. Чисхольма прослідковується погляд на ділову людину як на особистість, що організовує своє повсякденне життя, регулює його хід, обирає і здійснює визначені напрями життєвих етапів, несе відповідальність за наслідки своєї діяльності [15]. Дослідженню активної життєвої позиції ділової людини присвячено роботи Б. Швальбе та Х. Швальбе. Вони пов’язують ділову поведінку з виконанням таких функцій: оцінка негативних і позитивних сторін життєдіяльності людини, знання та уявлення кінцевої мети і шляхів її досягнення, прагнення до попередньої організації будь-якої діяльності, узгодження ділових ідей з їх практичною життєвою доцільністю [16].

У вітчизняній науці дослідження В. Денисюка, В. Лущика, Г. Щокіна спрямовані на виділення навичок у поведінці ділової людини, які необхідні для здійснення управлінської діяльності: здатність збирати та аналізувати інформацію; вміння планувати, формувати цілі, визначати найкращий спосіб розв’язання задач, розробляти заходи по досягненню цілей; навички ведення бесіди, вміння чітко висловлювати свої думки та ідеї [17]. Майже всі дослідники у характеристиках ділової людини перераховують від трьох до п’ятнадцяти якостей за порядком їх важливості та значущості (див. таблиця 1).

Таблиця 1

Результати ранжування
значущості якостей ділової людини

     Необхідні якості ділової людини у дослідженнях спеціалістів        Рангове місце  
  Організованість1
  Відповідальність2
  Практичність3
  Раціональність4
  Наполегливість5
  Комунікативність6
  Компетентність7
  Цілеспрямованість8
  Порядність; Чесність9
  Самостійність10
  Активність; Ініціативність 11
  Повага до людей; Тактовність12
  Впевненість у собі 13
  Рішучість14
  Обов'язковість15
  Дисциплінованість16
  Гуманізм; демократизм 17
  Підприємливість18
  Працелюбство19
  Творчість20
  Ерудованість; Креативність; Самоконтроль   21
  Благодійність 22
  Рівновага; Самокритичність23

Визначена сукупність якостей характеризує людину як ділову у всіх життєвих сферах її існування. Ґрунтуючись на результатах здійсненого аналізу, достатніми якостями для характеристики людини як ділової можна вважати організованість, відповідальність і практичність. По-перше, зазначені якості виділяє переважна більшість спеціалістів як необхідні і провідні у характеристиках ділової людини. По-друге, дослідники вважають ці якості обов’язковими складовими більш складних характерних психічних утворень ділової людини: діловитості, ділового потенціалу тощо. По-третє, ці якості мають інтегрований характер. Зокрема, організованість включає складові елементи дисциплінованості, відповідальності, зібраності, наполегливості, раціональності, самовладання, самоконтролю, цілеспрямованості; відповідальність – гуманізму, демократизму, поваги до моральних норм, порядності, принциповості, самокритичності, самостійності, самоконтролю; практичність – відповідальності, креативності, наполегливості, передбачливості, раціональності, організованості, рішучості, цілеспрямованості тощо.

Отже, здійснений аналіз наукової літератури дає підстави стверджувати, що морально-вольові якості – відповідальність, організованість і практичність – утворюють систему з взаємопов’язаними і взаємозумовленими структурними елементами. Відповідальність як якість ділової людини характеризується яскраво вираженою моральною спрямованістю на фоні відносно слабкої вольової регуляції. Остання виявляється переважно у формі гальмування діловою людиною нераціональних або аморальних виявів у діяльності, вчинках, поведінці. Елементи відповідальності представлені у структурних утвореннях організованості як відображення ціннісних норм суспільної практики. Для організованості ці елементи набувають характеру більшою мірою раціональної, ніж моральної регуляції діловою людиною своїх дій. Тому організованість відрізняється менш вираженою, порівняно із відповідальністю, моральною спрямованістю і значно сильнішою вольовою регуляцією у формі як спонукання, так і гальмування дій. Практичність включає структурні елементи і відповідальності, і організованості. Якщо відповідальність спрямовує практичні дії та вчинки ділової людини у русло морально-ціннісних норм і правил, то організованість надає їм значної раціональності, забезпечуючи доцільне упорядкування і регламентацію у часі. Для практичності ділової людини характерним є домінування вольової регуляції над моральною спрямованістю.

Вищепроведений аналіз свідчить про складність і в той же час актуальність та необхідність формування морально-вольових якостей ділової людини у студентів вищого навчального закладу. Слід у даному аспекті відмітити позитивний досвід навчально-виховного процесу психолого-педагогічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, оскільки саме тут є найбільші можливості щодо формування даних якостей. Згідно навчального плану студенти вивчають низку дисциплін, які дають теоретико-методологічну основу формування відповідних знань, умінь та навичок, а саме: „Основи менеджменту”, „Менеджмент соціальної роботи”, „Менеджмент у закладах освіти”, „Менеджмент персоналу”, „Основи PR”, „Психологія управління”, „Юридична психологія”, „Основи самовиховання особистості” та ін. На прикладі курсу „Менеджмент соціальної роботи” ми зобразили формування морально-вольових якостей ділової людини у студентів факультету. Структура залікового кредиту курсу подана у таблиці 2.

Таблиця 2

Структура
залікового кредиту курсу

ТемаКількість годин,
відведених на
лекції
Кількість годин,
відведених на
семінарські
та практичні
заняття
Кількість годин,
відведених на
самостійну
роботу
Кількість годин,
відведених на
індивідуальну
роботу
Змістовий модуль І. Генеза, зміст та особливості менеджменту соціальної роботи      ІНДЗ, 9
Тема 1. Історія менеджменту соціальної роботи 222
Тема 2. Менеджмент соціальної роботи як різновид соціального управління 222
Тема 3. Особливості сучасного менеджменту соціальної роботи 222
Змістовий модуль ІІ. Теоретико-методологічні засади менеджменту соціальної роботи


9
Тема 4. Закони, закономірності та принципи менеджменту соціальної роботи 422
Тема 5. Методи менеджменту соціальної роботи 222
Тема 6. Функції менеджменту соціальної роботи 221
Змістовий модуль ІІІ. Технології менеджменту соціальної роботи


9
Тема 7. Організація як об’єкт менеджменту соціальної роботи 221
Тема 8. Управлінська праця менеджерів соціальної роботи221
Тема 9. Особливості професійної діяльності менеджерів соціальної роботи 221
Тема 10. Кадровий потенціал менеджменту соціальної роботи211
Тема 11. Супервізія та менеджмент соціальної роботи 211
Всього годин:34202727

Слід зазначити, що в загальному вигляді менеджмент слід розуміти як науку і мистецтво перемагати, уміння досягати поставленої мети, використовуючи працю, мотиви поведінки й інтелект людей. Іншими словами, менеджмент – це людські можливості, з допомогою яких лідери досягають стратегічних і тактичних цілей організації. Менеджер – це людина, яка організовує конкретну роботу певної кількості працівників, керуючись сучасними методами. Вимоги до професійної компетенції менеджерів соціальної роботи подано у таблиці 3. Як видно з таблиці 3, найбільш загальні вимоги до професійної компетенції менеджерів, незалежно від займаної ними посади, полягають у тому, що вони повинні мати спеціальні знання в галузі менеджменту і здатність використовувати їх у повсякденній роботі з управління організацією чи її підрозділами. Дані вимоги наведені в таблиці і умовно підрозділяються на дві групи. Першу складають знання й уміння виконувати професійну роботу в галузі менеджменту (пункти 1, 2, 3). Вони набуваються в процесі вивчення управлінської науки, її законів, принципів та методів, а також засобів роботи з інформацією.

Таблиця 3

Вимоги
до професійної компетенції
менеджерів соціальної роботи


  1 
Знання і розуміння природи управлінської праці і процесів менеджменту
  2 
Знання посадових і функціональних обов'язків менеджера, засобів досягнення цілей і підвищення ефективності роботи організації
  3 
Уміння використовувати сучасну інформаційну технологію і засоби комунікації, необхідні в управлінському процесі
  4 
Володіння мистецтвом управління людськими ресурсами (людьми)
  5 
Володіння мистецтвом налагодження зовнішніх зв'язків
  6 
Здатність до самооцінки, уміння робити правильні висновки і безперервно підвищувати кваліфікацію (тобто свої знання й уміння)

Оскільки наука про менеджмент, відповідаючи на зростаючі вимоги практики, висуває і розробляє все нові ідеї й концепції управління, то навчання менеджменту набуває безперервного характеру. У зв’язку з цим менеджер, що працює професійно, повинен обов’язково використовувати новітні досягнення світової управлінської думки, що підвищують ефективність його діяльності. Друга група вимог до професійної компетенції менеджера пов’язана з його умінням і здатністю працювати з людьми і керувати самим собою (пункти 4, 5, 6 таблиці 3). Ці знання й уміння у сфері управління надзвичайно важливі. Адже в процесі виконання своїх функцій менеджери взаємодіють з широким колом осіб – колегами, підлеглими, вищестоящими керівниками, акціонерами, споживачами, постачальниками й іншими працівниками й організаціями. Щоб ефективно працювати з людьми, які розрізняються за своїм статусом і інтересами, менеджери повинні мати багато специфічних особистих якостей, які посилюють довіру і повагу до тих, з ким вони вступають у взаємодію. Донедавна вважалося, що багатьма особистісними якостями (необхідними керівнику) люди або „нагороджуються” від природи, або набувають їх у процесі багаторічної роботи, тобто методом спроб і помилок. Однак останні досягнення в галузі поведінкових наук (соціології і психології) дозволяють досить ефективно вивчати природу і мистецтво управління людьми на науковій основі, не покладаючись тільки на інтуїцію і досвід.

У новітній західній літературі з менеджменту продовжується обговорення й уточнення „пакета” вимог до менеджерів. Англійські фахівці з управління М. Вудкок і Д. Френсис пропонують наступний перелік: здатність керувати собою; розумні особисті цінності, цілі, постійне особистісне зростання; навички вирішувати проблеми; винахідливість і здатність до інновацій; висока здатність впливати на оточуючих; знання сучасних управлінських підходів; здатність управляти; уміння навчати і розвивати підлеглих; здатність формувати і розвивати ефективні робочі групи [17].

У відповідному переліку професора Школи бізнесу і державних адміністративних систем П. Вейла можна виділити такі позиції, як „нове сполучення інтелекту й оперативних якостей”, уміння „працювати в стресових ситуаціях”. Діяльність сучасного керівника, підкреслює автор, „наповнена стресами... Люди, що працюють в умовах стресів, розвивають у собі здатність блокувати їхній вплив на здатність виконати свої функції” [15].

Формування морально-вольових якостей ділової людини у студентів представлено як ієрархію трьох рівнів, зокрема:

  • мотиваційно-когнітивний – сукупність мотивів, теоретичних знань, адекватних цілям і завданням управлінської діяльності. Даний рівень реалізується на лекційних заняттях, а також у формі індивідуальної і самостійної роботи студентів з чітко визначеною постановкою завдань пошуково-дослідницького характеру;
  • функціонування. На цьому рівні формування якостей ділової людини студенти на семінарських і лабораторних заняттях відтворюють наявні теоретичні знання, моделюють власну діяльність як ділової людини певного закладу, регульовану нормативно-правовою базою;
  • інновації – навчання студентів виробленню власної інновації, що передбачає наявність мотиву, спонукає його до творчості й здатності визначати мету свого розвитку і організації загалом. Ухвалення рішення про мету розвитку власної базової управлінської діяльності й програми втілення рішення в життя є найважливішим компонентом поведінки студента на даному рівні формування морально-вольових якостей ділової людини ;
  • цінностей. Цей рівень являє собою ціннісний орієнтир формування морально-вольових якостей ділової людини у студентів: стимулює появу мотиву розвитку й освоєння інновацій, а також здійснює добір прийнятих для суб’єкта інновацій [10, с. 14].

Педагогічна структура процесу формування морально-вольових якостей у студентів включає три основні етапи, цілі та завдання яких відображено у таблиці 4.

На першому етапі здійснюється оволодіння необхідним мінімумом знань про волю та характер людини, прийомами самопізнання, самоконтролю, самоаналізу взаємостосунків з оточуючою реальністю. Знання норм, правил і принципів суспільно-моральної поведінки зумовлює доцільні дії та вчинки, що сприяє формуванню моральної спрямованості вольових зусиль особистості [5; 11; 12]. На другому етапі відбувається формування об’єктивної і суб’єктивної готовності студентів до моральної та вольової регуляції психічних станів, що виникають у процесі діяльності [1; 3; 4; 6; 8]. На третьому етапі формується і закріплюється досвід дотримання моральних норм і правил поведінки у суспільстві.

Таблиця 4

Основні етапи
процесу формування морально-вольових якостей у студентів


  Етапи 
МетаЗавдання
  Перший 
Засвоєння знань та фор-мування умінь щодо дотримання моральних норм і правил поведінки у суспільстві
  1. Оволодіння знаннями й уміннями щодо вольової регуляції поведінки.
  2. Оволодіння прийомами самопізнання, самоконтролю та самоаналізу взаємостосунків із оточуючою реальністю.
  Другий 
Формування свідомого позитивного ставлення до моральних норм і правил поведінки у суспільстві
  1. Аналіз морально-вольових якостей людини.
  2. Залучення до діяльності, що сприяє вияву і закріпленню позитивних моральних та вольових станів особистості.
  Третій 
Формування досвіду дотримання моральних норм і правил поведінки у суспільстві
  1.  Залучення до діяльності, що сприяє вияву і вольовому закріпленню моральних дій та вчинків.
  2. Створення ситуацій протидії морально негативним, антисуспільним, антигромадським явищам.
  3. Оволодіння прийомами самовиховання.

Досягнення поставленої мети здійснюється шляхом послідовного включення у різні форми відповідальної залежності, пов’язаної з виконанням тих видів діяльності, які дозволяють практично випробовувати і закріплювати сформовані нові погляди і ставлення, позитивну поведінку і протидію негативним явищам [6; 7; 9].

Отже, аналіз науково-теоретичних і практичних досліджень показав, що діловою можна вважати будь-яку людину незалежно від статі, соціального становища та роду діяльності. Така людина володіє сукупністю якостей, що виявляються за різноманітних життєвих ситуацій і визначають єдність моральної та раціонально-прагматичної спрямованості її особистості. Ці якості зумовлюють способи мислення й поведінки ділової людини в житті. Науковці-теоретики, й спеціалісти-практики наділяють ділову людину досить широким спектром якостей, формування яких повинно здійснюватись як в процесі навчальної діяльності у вищому освітньому закладі, так і в результаті власної творчої професійної діяльності.

Література

  1. Абульханова–Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская. – М.: Мысль, 1991. – 231 с.
  2. Айзерман Л. Гуманизм против технократизма / Л. Айзерман // Народное образование. – 1989. – № 7. – С. 76–82.
  3. Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса / Ш.А.Амонашвили. – Минск: Из-во Университетское, 1990. – 560 с.
  4. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Наук.-метод. посібник / І. Д. Бех. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.
  5. Боришевський М. Й. Моральна саморегуляція поведінки особистості: понятійний апарат / М. Й. Боришевський. – К.: ІП АПН України, 1993. – 24 с.
  6. Ващенко Г. Ф. Виховання волі і характеру: Підручник для педагогів / Г. Ф. Ващенко. – К.: Школяр, 1999. – 385 с.
  7. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1991. – 380 с.
  8. Зязюн І. А. Педагогіка добра: ідеали і реалії / І. А. Зязюн. – К.: МАУП, 2000. – 312 с.
  9. Платонов К. К. Структура и развитие личности / К. К. Платонов – М.: Наука, 1986. – 225 с.
  10. Рубинштейн С. Л. Избранные философско-психологические труды. Основы онтологии логики и психологии / С. Л. Рубинштейн. – М.: Наука, 1997. – 463 с.
  11. Рувинский Л.И., Хохлов С.И. Как воспитать волю и характер / Л.И.Рувинский, С.И.Хохлов. – М.: Педагогика, 1986. – 210 с.
  12. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: У 5–ти томах. / В. О. Сухомлинський. Як виховати справжню людину. – К.: Рад. школа. – 1977. – Т. 2. – 665 с.
  13. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори: У 2-х т. / К. Д. Ушинський. Теоретичні проблеми виховання і освіти. – К.: Вища школа, 1983. – Т. 1. – 187 с.
  14. Національна доктрина розвитку освіти України XXI століття // Освіта України. – 2001. – № 29. – С. 4.
  15. Чисхольм П. Уверенность в себе: путь к деловому успеху / П. Чисхольм; пер.с англ. [под ред. Л. А. Княжинской] . – М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1994. – 288 с.
  16. Швальбе Б., Швальбе Х. Личность, карьера, успех / Б. Швальбе, Х. Швальбе; пер. с нем. – М.: АО Издат. группа «Прогресс-Интер», 1993. – 240 с.
  17. Щёкин Г. В. Практическая психология менеджмента: Как делать карьеру. Как строить организацию: Научно-практическое пособие / Г. В. Щёкин. – К.: Украина, 1994. – 399 с.
© О. Л. Главацька, 2009.
Надійшла до редакції 26.02.2009 року
Рейтинг DVK WebDev заказать курсовую в Харькове