|
|
|||||||||||||||||||||||||||
УКР
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
ПЕДАГОГІЧНІ ВИДАННЯ / е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» / Архів номерів / Випуск №1 [2008] / О. І. Вовк. Система вправ для інтенсивного навчання граматичного аспекту англомовного спілкування УДК 378.147+111 СИСТЕМА ВПРАВ ДЛЯ ІНТЕНСИВНОГО НАВЧАННЯ Анотація. У статті обговорюється проблема формування адекватної системи вправ для інтенсивного навчання граматичному аспекту іншомовного спілкування студентів-філологів Завданням цієї статті є розкрити особливості побудови системи вправ для оволодіння практичною граматикою англійської мови (далі АМ) студентами мовних ВНЗ у межах інтенсивної технології. Проблему систематизації вправ, в тому числі і для навчання граматичного матеріалу, розглядали як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники, зокрема П. Б. Гурвіч, Б. А. Лапідус, Ю. І. Пассов, І. В. Рахманов, І. Д. Салістра, Н. К. Скляренко, С. П. Шатілов, Ch. Fries, R. Lado, H. Palmer, D. Westgate та ін. Хоча були висвітлені різні сторони вищезазначеної проблеми, в рамках інтегрованого навчання з урахуванням когнітивних особливостей оволодіння практичною граматикою АМ це питання не досліджувалося. Формування мовленнєвих граматичних навичок припускає зміцнення тимчасових нервових зв’язків, які є їхньою фізіологічною основою, що досягається шляхом виконання цілеспрямованих вправ, об’єднаних у певні системи в залежності від етапу та цілей навчання та у відповідності до певних вимог. Як відомо, діяльність людини, в тому числі й мовленнєва, завжди вмотивована. Беручи до уваги цю особливість, ми визначаємо вмотивованість як одну з найголовніших вимог до вправ. У відповідності до цієї вимоги, всі вправи ми розділяємо на вмотивовані та невмотивовані. У розроблюваній системі використовуються переважно вмотивовані вправи. У відповідності до вимоги комунікативності вправи підрозділяються на некомунікативні, умовно-комунікативні і комунікативні [1, с. 78]. Оскільки мовленнєва граматична навичка формується головним чином в умовно-комунікативних вправах, у нашій системі їм приділяється особлива увага. Враховуючи особливості ІН практичної граматики АМ в університеті, ми не відмовляємося цілком від некомунікативних вправ. Проте, ми намагаємося “оптимізувати” їх за рахунок надання їм ігрового характеру. Комунікативні вправи передбачають розв’язання певної задачі в мовленнєвій ситуації при вільному виборі граматичних засобів і використовуються нами на етапі практики у спілкуванні. Наприклад: Exercise 1. E-mail how everything went to your British friend. Вправа комунікативна, спрямована на вирішення мовленнєвої задачі в конкретній комунікативній ситуації. Навчаючи іншомовного спілкування, викладач повинен уміти керувати цим процесом. Ступінь керування залежить у першу чергу від рівня сформованості мовленнєвої навички. Згідно з вимогою наявності ступеню керування вправи поділяють на вправи з повним, частковим і мінімальним керуванням [2, с. 89]. Одним із компонентів у структурі іншомовної комунікативної компетенції є соціокультурна компетенція, яка є невід`ємною частиною навчання іншомовного спілкування (в тому числі і його граматичного аспекту). Культурологічна спрямованість висувається методистами як одна з вимог до вправ [3, с. 4]. Тому, виходячи з вищевказаного, ми підрозділяємо вправи для ІН граматичного аспекту спілкування на культурологічно спрямовані та культурологічно неспрямовані. Наприклад: Exercise 2. Вправа культурологічно спрямована. Може виконуватися в парах. Навчальне спілкування студентів відбувається в певному змістовному просторі, який створює контекстуальність. Однак, це не означає, що вони не можуть виходити за його межі. У ході циклу занять викладач може пропонувати нові контексти для комунікації. Важливо, щоб вони були змістовними, тобто мали певне інформативне навантаження. Беручи до уваги вищезазначене та враховуючи висунуту нами вимогу змістовності вправ, ми підрозділяємо вправи на змістовно ускладнені та змістовно не ускладнені. Наприклад: Exercise 3. The English
Вправа змістовно ускладнена з частковим керуванням мовленнєвими діями студентів. Породжуючи текст на різних його рівнях, студенти не просто обмінюються інформацією, а, використовуючи відповідні мовні й мовленнєві засоби, реалізують свої комунікативні наміри, впливаючи на партнерів тією чи іншою мірою. Відповідно, від ситуації, в якій опинилися мовці, від модальності мовленнєвих творів змінюється стиль їхнього спілкування, а також мовні та мовленнєві засоби, які вони вживають. Тому наступною методичною вимогою ми висуваємо спрямованість на стилістичну диференціацію мовлення і підрозділяємо вправи на стилістично диференційовані та стилістично недиференційовані. Наприклад: Exercise 4.
Вправа стилістично диференційована і змістовно не ускладнена. Однією з цілей навчання АМ є формування вторинної мовної особистості. Це передбачає, передусім, активізацію мовленнєво-розумових здібностей мовця, що дозволяє керувати процесом оволодіння граматичним аспектом АМ, переборювати пізнавальні ускладнення і здійснювати загальний розвиваючий вплив на студента. З урахуванням висунутої нами вимоги спрямованості вправ на стимулювання мовленнєво-розумової активності студентів ми підрозділяємо вправи на ті, що спрямовані на стимулювання мовленнєво-розумової активності та ті, що не спрямовані на стимулювання мовленнєво-розумової активності студентів. Наведемо приклад вправи, яка стимулює когнітивний розвиток студентів: Exercise 5. Стимулювання мовленнєво-розумової активності передбачає наявність у вправі проблеми та пошук способу її розв’язання. Ми розмежовуємо проблеми на комунікативні та когнітивні. Комунікативна проблема – це та мовленнєва задача, яку студенти мають вирішити за допомогою мовних та мовленнєвих засобів. Когнітивна проблема є мовною, розумовою або пізнавальною задачею, яку треба вирішити за допомогою певних ментальних операцій. Пошук способу розв’язання проблеми залучає студентів до активного розумового процесу, стимулюючи при цьому евристичність навчання. Отже, у відповідності до висунутих нами вимог проблемності й евристичності навчання усі вправи для ІН граматичного аспекту спілкування ми підрозділяємо на вправи з комунікативною проблемою та вправи з когнітивною проблемою. Наприклад: Exercise 6. Вправа, яка містить як комунікативну проблему (вирішення мовленнєвої задачі), так і когнітивну проблему (здійснення ментальних операцій синтезу та аналізу, і завершення мовленнєвого зразка). Як відомо, у процесі когнітивної активності у свідомості людини формуються загальні поняття, котрі згодом об’єднуються в систему знань про світ, або знаннєвий простір (knowledge space) [4, с. 210]. Це сукупність одиниць знань, представлених схемами, фреймами, скриптами тощо, які пов’язані між собою та орієнтовані на підтримку функціонування когнітивної системи людини [5, с. 203]. У процесі пізнавальної діяльності студенти використовують свої знання, а саме мовні (граматичні, лексичні, фонетичні), позамовні (про контекст, ситуацію, про адресанта та адресата), фонові (знання про світ: про події, стани, дії, процеси тощо) і поповнюють їх. У відповідності до висунутої нами вимоги спрямованості вправ на формування знаннєвого простору ми підрозділяємо вправи на такі, в яких студенти отримують мовні знання, позамовні знання і фонові знання. Наведемо приклад вправи, з якої студенти можуть поповнити фонові знання. Exercise 7. Виходячи з вимоги переважно колективної організації вправ та відповідно до принципу колективної взаємодії, у нашій системі будуть домінувати вправи, виконувані в парах, малих групах і різних формах групової взаємодії. Таким чином, усі вправи підрозділяються на фронтальні, хорові, парні (зі зміною мовленнєвих партнерів і без такої), а також групові та індивідуальні [6, с. 68] . Наприклад: Exercise 8. Вправа професійно спрямована, може виконуватися в парах. Один із студентів одержує роль учителя, інші – учнів. Таким чином, система вправ для ІН граматичного аспекту спілкування студентів-філологів буде складатися, переважно, з вмотивованих і комунікативно-орієнтованих вправ, які є культурологічно, стилістично спрямованими, змістовними, направленими на стимулювання мовленнєво-розумової активності студентів і на розвиток їхнього знаннєвого простору. Література
© О. І. Вовк, 2008. |
||||||||||||||||||||||||||
заказать курсовую в Харькове |