Портал засновано за підтримки Донецького обласного благодійного Фонду сприяння освітнім інтелектуальним інвестиціям (свідоцтво про Держреєстрацію № 402, видане 04.11.2008 р. Головним управлінням юстиції у Донецькій області, свідоцтво про Держреєстрацію серія А00 № 729147, видане 11.11.2008 р. Слов'янським міськвиконкомом). Портал зареєстровано Держкомітетом з інформатизації України 16.10.2009 р. (лист № 1737/05-09) як електронний інформаційний ресурс.
УКР
РУС
 
Р. П. ПІСКУН, Т. І. ШЕВЧУК, С. М. ГОРБАТЮК. ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО КУРСУ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИЩОМУ МЕДИЧНОМУ ЗАКЛАДІ
 
  Версия для печати

ВХІД             Реєстрація

ПЕДАГОГІЧНІ ВИДАННЯ / е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» / Поточні номери журналу та їх автори / Випуск №2 [2010] / Р. П. Піскун, Т. І. Шевчук, С. М. Горбатюк. Проблеми адаптації студентів першого курсу до навчальної діяльності у вищому медичному закладі

УДК: 378:612.821:616-003.96:378.180.6:371.24:378

Р. П. Піскун, Т. І. Шевчук, С. М. Горбатюк

ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО КУРСУ
ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИЩОМУ МЕДИЧНОМУ ЗАКЛАДІ

Анотація. Проводилось дослідження умов адаптації студентів 1 курсу медичного вузу до процесу навчання. Результати дослідження показали, що за самооцінкою нервової депресії (методика Зунге-Балашової) спостерігається відсутність депресивного стану у всієї досліджуваної групи студентів. При аналізі показників нервово-психічної стійкості (методика В. А. Бодрова «Прогноз») виявлено, що у більшої половини респондентів (63,3%) нервово-психічні зриви ймовірні в екстремальних умовах, у 23,3 % обстежених відмічається висока вірогідність нервово-психічних розладів і у 13,3 % студентів такі порушення малоймовірні, що свідчить про їх нервово-психічну стійкість. Урахування даних показників дозволяє оптимізувати процес соціо-психологічної адаптації студентів у нових умовах.
Ключові слова: адаптація, нервово-психічна стійкість, студенти.

Аннотация. Проводилось исследование условий адаптации студентов 1 курса медицинского вуза к процессу обучения. Результаты исследования показали, что по самооценке нервной депрессии (методика Зунге-Балашовой) наблюдается отсутствие депрессивного состояния во всей группе студентов. При анализе показателей нервно-психической устойчивости (методика В.А. Бодрова) выявлено, что у большинства респондентов (63,3%) нервно-психические срывы возможны в экстремальных условиях, в 23,3% обследованных наблюдается высокая вероятность нервно-психических расстройств и в 13,3 % студентов такие нарушения маловероятны, что свидетельствует о нервно-психической устойчивости. Учет этих показателей позволяет оптимизировать процесс социо-психологической адаптации студентов в новых условиях.
Ключевые слова: адаптация, нервно-психическая устойчивость, студенты.

Abstract. Medical research was held on conditions of adaptation of students of I year of medical institution in process of education. The result of the research showed that behind self-evaluated neural depression (Zunge-Balash method) was hidden the absence of depressive condition of all investigated group of students. In analyze of the evidence of neuro-psychological staunchment (“Prognosis” V.A.Bodrov method) it was proclaimed that more then the half of responders (63,3%) have neuro-psychological disruptions in extreme situations, 23,3% have some possibility of neuro-psychological disruptions and 13,3% of students have really low possibility of such disruptions, that indicates their neuro-psychological staunchment. According to the results of the research we can optimize the process of social-psychological adaptation of students in new environment.
Keywords: adaptation, neuro-psychological staunchment, students.

Сучасне суспільство в умовах безперервного розвитку всіх його сфер (соціальної, економічної, політичної) висуває все більші вимоги до якості підготовки спеціалістів з вищою освітою для всіх галузей соціальної практики, в тому числі і до підготовки дипломованих медиків. Сьогодні основною метою вищої освіти є не лише якісна підготовка студентів до майбутньої професійної діяльності, але й створення оптимальних умов для розкриття і реалізації можливостей, здібностей і потреб кожної людини [1]. У студентів медичного ВНЗ специфіка навчально-професійної діяльності виявляється вже на перших курсах, коли доводиться опрацьовувати і запам’ятовувати великий обсяг інформації, в короткі терміни виробляти нові способи самонавчання. Крім того, гостро постають питання мотивації, впливу інтелектуального, емоційного навантаження та умов навчання на забезпечення ефективної діяльності майбутнього лікаря [2].

У сучасному психолого-педагогічному й методичному аспектах знань існує багато концепцій і моделей становлення професійного образу майбутніх спеціалістів, серед яких проблема адаптації студентів, а потім і випускників ВНЗ до професійної діяльності висувається на перший план. У молоді, яка після вступу до ВНЗ потрапляє в нове соціальне середовище, особливо актуальною є проблема адаптації, швидкість і ступінь якої в нових умовах впливають на успішність навчання, психологічний комфорт і в цілому на ефективність функціонування системи вищої освіти [3].

Процес адаптації є тривалим і не завжди успішним. У значної кількості студентів першого року навчання виникають проблеми, які пов’язані з особистісними якостями, відсутністю навичок до самостійної навчальної діяльності, несформованістю професійного самовизначення. На процес адаптації впливають наступні чинники: мотивація навчання і професійного самовизначення, самостійність розумової праці, соціальні та моральні цінності, відносини з викладачами й одногрупниками. Важливим аспектом соціально-психологічної адаптації є взаємодія особистості і соціального середовища, за умов коли соціум сприяє реалізації потреб і устремлінь особистості, розкриттю й розвитку її індивідуальності [4].

Багаторічні дослідження адаптації студентів до навчальних навантажень показують, що перший рік навчання у ВНЗ супроводжується найбільш вираженими функціональними зрушеннями в організмі студентів, зламом старого і формуванням нового динамічного стереотипу, пов’язаною з цим нервово-психічною напругою [5]. При дослідженні значного кола проблем соціально-психологічної адаптації ми виходили з такої закономірності: чим більш складним є середовище (якісно інший зміст освіти, спільної діяльності, вимог до студента, інші форми контролю знань, самостійність тощо) і чим більш кардинальні зміни відбуваються в ньому за короткий проміжок часу, тим важче студентам адаптуватися до нових ситуацій життя у вищій школі. Очевидно, що саме значна кількість, масштабність і новий рівень змін при переході молодої людини від загальноосвітньої школи до життя у вищому навчальному закладі ставить проблему адаптації в центр уваги всього педагогічного колективу ВНЗ. Успішність адаптації визначається виключно характеристиками середовища та психічного світу першокурсника.

Основний напрям розвитку адаптивної активності студента безпосередньо пов’язаний з процесами оцінки та прийняття ним норм і цінностей оновленого соціального оточення (осіб, груп, колективів), до якого він входить, а також сформованих тут форм соціальної взаємодії (формальних і неформальних міжсуб’єктних зв’язків, стилю керівництва тощо) і форм предметної діяльності (наприклад, способу виконання студентом своїх обов’язків, глибини розуміння, прийняття та розв’язання ним зовнішніх навчальних завдань і т. ін.) [6].

Соціально-психологічна адаптація, будучи певним взаємодоповненням активності (студент цілеспрямовано видозмінює навколишнє оточення) і пасивності (він змінює свою поведінку, зміст і характер дій під впливом оточення) форм, завжди спрямовується полярними тенденціями-процесами адаптивності-неадаптивності, тобто тими психорегулятивними механізмами, які реально представлені у внутрішньому світі особистості. Звідси стає зрозумілою актуальність проблеми, важливість і необхідність вчасного виявлення показників дезадаптованості студентів на початковому етапі навчання та їх психокорекції.

Була обстежена група студентів першокурсників медичного факультету Вінницького національного медичного університету в період з 1 жовтня по 1 січня 2009 року. Обстежені – 60 студентів, віком від 16 до 19 років. Ураховуючи специфіку дослідження, було визначено найбільш оптимальний тип психодіагностичної та психокорекційної ситуації – добровільна участь в експерименті та вимоги до відбору респондентів – відсутність порушень когнітивних процесів і клінічно значущих особистісних якостей. Для дослідження показників дезадаптованості були підібрані: методика самооцінки нервової депресії Зунге-Балашової та методика визначення нервово-психічної стійкості та ризику дезадаптації в стресових ситуаціях В.А. Бодрова (1967) «Прогноз» [7] .

При аналізі результатів дослідження за методикою самооцінки нервової депресії Зунге-Балашової середньоарифметичний показник обчислювань становить 38,9±0,673 бали. Це вказує на те, що у всієї досліджуваної групи (100%) спостерігається відсутність депресивного стану, що в цілому свідчить про позитивну динаміку функціонального стану студентів (рис. 1). 

Рис. 1. Розподіл респондентів за самооцінкою нервової депресії
(методика Зунге-Балашової)

Дослідження студентів за методикою В. А. Бодрова «Прогноз» показало, що середньоарифметичний показник нервово-психічної стійкості та ризику дезадаптації в стресових ситуаціях складає 3,5±0,6428 бали, що свідчить про вірогідні нервово-психічні зриви, особливо в екстремальних умовах. При аналізі індивідуальних даних показник нервово-психічної стійкості був таким: 23,3% обстежених мали високу вірогідність нервово-психічних зривів, що вказує на те, що їм необхідне додаткове обстеження практичного психолога, у 63,3% нервово-психічні зриви вірогідні, особливо в екстремальних умовах; і лише у 13,3 % нервово-психічні зриви маловірогідні, що говорить про їх нервово-психічну стійкість (рис. 2).

Рис. 2. Розподіл респондентів за методикою визначення нервово-психічної стійкості
та ризику дезадаптації в стресових ситуаціях В. А. Бодрова (1967) «Прогноз»

Отже, велике значення викладач ВНЗ повинен приділяти заходам вчасного виявлення рівня адаптації студентів і психологічній корекції, як важливому чиннику психологічної підтримки. Регламентація й управління навчальною діяльністю є основним організаційним коригуючим засобом у системі психологічного забезпечення психічного здоров’я студентів.

Психологічна значимість організації раціональної праці та відпочинку зумовлена тим, що завдяки робочому динамічному стереотипу діяльності ліквідується особливий внутрішньо-особистісний конфлікт. З розв’язанням такого конфлікту знімається нервово-психічна напруга, стабілізується нервово-психічна стійкість, зменшується рівень тривожності. Одночасно поліпшується суб’єктивний стан, фізична та розумова працездатність, розширюються можливості соціально-психологічної адаптації. Урахування названих проявів у системі роботи з першокурсниками навчального закладу освіти дасть змогу оптимізувати процес входження вчорашніх абітурієнтів у нові соціальні умови, та забезпечити успішне виконання ними основних видів діяльності.

Література

  1. Вища медична освіта і Болонський процес: навч.-метод. та інф.-довідк. матеріали наради-семінару для науково-пед працівників, аспірантів, магістрів (17-19 січня 2005 р.) – Частина І. – Київ, 2005. – 98 с.
  2. Романенко О. В. Психологічні особливості студентів – майбутніх лікарів як фактор в організації навчального процесу / О. В. Романенко, І. О. Погоріла // Теоретичний та науково-методичний часопис. Вища освіта України. – Додаток 4, том ІІІ (15). – 2009. – С. 489-453.
  3. Студент на пороге XXI века : Монография / под. ред. Н. Й. Рейнвальд. – М., 1990. – 130 с.
  4. Рашковська І. В. Вплив ідеального «Я» особистості на успішну адаптацію студента-першокурсника до умов навчання в вищій школі / І. В. Рашковська // Теоретичний та науково-методичний часопис. Вища освіта України. – Додаток 4, том ІІІ (15). – 2009. – С. 449-453.
  5. Адаптація першокурсників в умовах вищого закладу освіти: Навч. посібник / Г. П. Левківська, В. Є. Сорочинська, В.С. Штифурак. – К., 2001. – 128 с.
  6. Чернов Ю. А. Проблемы адаптации студентов в процессе обучения в высшем учебном заведений / Ю. А. Чернов, Д. В. Артоболевский // Медична психологія та психокорекція. Матеріали 2 міжнар. психолог. читань. – Харків, 1995. – С. 149.
  7. Римская Р. Практическая психология в тестах / Р. Римская, С. Римский. – М : «АСТ-пресс», 1999. – 376 с.

   

© Р. П. Піскун, Т. І. Шевчук, С. М. Горбатюк, 2010.
Рейтинг DVK WebDev заказать курсовую в Харькове