|
|
|||||||||||||||||||||||
УКР
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
ПЕДАГОГІЧНІ ВИДАННЯ / е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» / Поточні номери журналу та їх автори / Випуск №2 [2010] / Р. П. Піскун, Т. І. Шевчук, С. М. Горбатюк. Проблеми адаптації студентів першого курсу до навчальної діяльності у вищому медичному закладі УДК: 378:612.821:616-003.96:378.180.6:371.24:378 Р. П. Піскун, Т. І. Шевчук, С. М. Горбатюк ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО КУРСУ Анотація. Проводилось дослідження умов адаптації студентів 1 курсу медичного вузу до процесу навчання. Результати дослідження показали, що за самооцінкою нервової депресії (методика Зунге-Балашової) спостерігається відсутність депресивного стану у всієї досліджуваної групи студентів. При аналізі показників нервово-психічної стійкості (методика В. А. Бодрова «Прогноз») виявлено, що у більшої половини респондентів (63,3%) нервово-психічні зриви ймовірні в екстремальних умовах, у 23,3 % обстежених відмічається висока вірогідність нервово-психічних розладів і у 13,3 % студентів такі порушення малоймовірні, що свідчить про їх нервово-психічну стійкість. Урахування даних показників дозволяє оптимізувати процес соціо-психологічної адаптації студентів у нових умовах. Аннотация. Проводилось исследование условий адаптации студентов 1 курса медицинского вуза к процессу обучения. Результаты исследования показали, что по самооценке нервной депрессии (методика Зунге-Балашовой) наблюдается отсутствие депрессивного состояния во всей группе студентов. При анализе показателей нервно-психической устойчивости (методика В.А. Бодрова) выявлено, что у большинства респондентов (63,3%) нервно-психические срывы возможны в экстремальных условиях, в 23,3% обследованных наблюдается высокая вероятность нервно-психических расстройств и в 13,3 % студентов такие нарушения маловероятны, что свидетельствует о нервно-психической устойчивости. Учет этих показателей позволяет оптимизировать процесс социо-психологической адаптации студентов в новых условиях. Abstract. Medical research was held on conditions of adaptation of students of I year of medical institution in process of education. The result of the research showed that behind self-evaluated neural depression (Zunge-Balash method) was hidden the absence of depressive condition of all investigated group of students. In analyze of the evidence of neuro-psychological staunchment (“Prognosis” V.A.Bodrov method) it was proclaimed that more then the half of responders (63,3%) have neuro-psychological disruptions in extreme situations, 23,3% have some possibility of neuro-psychological disruptions and 13,3% of students have really low possibility of such disruptions, that indicates their neuro-psychological staunchment. According to the results of the research we can optimize the process of social-psychological adaptation of students in new environment. Сучасне суспільство в умовах безперервного розвитку всіх його сфер (соціальної, економічної, політичної) висуває все більші вимоги до якості підготовки спеціалістів з вищою освітою для всіх галузей соціальної практики, в тому числі і до підготовки дипломованих медиків. Сьогодні основною метою вищої освіти є не лише якісна підготовка студентів до майбутньої професійної діяльності, але й створення оптимальних умов для розкриття і реалізації можливостей, здібностей і потреб кожної людини [1]. У студентів медичного ВНЗ специфіка навчально-професійної діяльності виявляється вже на перших курсах, коли доводиться опрацьовувати і запам’ятовувати великий обсяг інформації, в короткі терміни виробляти нові способи самонавчання. Крім того, гостро постають питання мотивації, впливу інтелектуального, емоційного навантаження та умов навчання на забезпечення ефективної діяльності майбутнього лікаря [2]. У сучасному психолого-педагогічному й методичному аспектах знань існує багато концепцій і моделей становлення професійного образу майбутніх спеціалістів, серед яких проблема адаптації студентів, а потім і випускників ВНЗ до професійної діяльності висувається на перший план. У молоді, яка після вступу до ВНЗ потрапляє в нове соціальне середовище, особливо актуальною є проблема адаптації, швидкість і ступінь якої в нових умовах впливають на успішність навчання, психологічний комфорт і в цілому на ефективність функціонування системи вищої освіти [3]. Процес адаптації є тривалим і не завжди успішним. У значної кількості студентів першого року навчання виникають проблеми, які пов’язані з особистісними якостями, відсутністю навичок до самостійної навчальної діяльності, несформованістю професійного самовизначення. На процес адаптації впливають наступні чинники: мотивація навчання і професійного самовизначення, самостійність розумової праці, соціальні та моральні цінності, відносини з викладачами й одногрупниками. Важливим аспектом соціально-психологічної адаптації є взаємодія особистості і соціального середовища, за умов коли соціум сприяє реалізації потреб і устремлінь особистості, розкриттю й розвитку її індивідуальності [4]. Багаторічні дослідження адаптації студентів до навчальних навантажень показують, що перший рік навчання у ВНЗ супроводжується найбільш вираженими функціональними зрушеннями в організмі студентів, зламом старого і формуванням нового динамічного стереотипу, пов’язаною з цим нервово-психічною напругою [5]. При дослідженні значного кола проблем соціально-психологічної адаптації ми виходили з такої закономірності: чим більш складним є середовище (якісно інший зміст освіти, спільної діяльності, вимог до студента, інші форми контролю знань, самостійність тощо) і чим більш кардинальні зміни відбуваються в ньому за короткий проміжок часу, тим важче студентам адаптуватися до нових ситуацій життя у вищій школі. Очевидно, що саме значна кількість, масштабність і новий рівень змін при переході молодої людини від загальноосвітньої школи до життя у вищому навчальному закладі ставить проблему адаптації в центр уваги всього педагогічного колективу ВНЗ. Успішність адаптації визначається виключно характеристиками середовища та психічного світу першокурсника. Основний напрям розвитку адаптивної активності студента безпосередньо пов’язаний з процесами оцінки та прийняття ним норм і цінностей оновленого соціального оточення (осіб, груп, колективів), до якого він входить, а також сформованих тут форм соціальної взаємодії (формальних і неформальних міжсуб’єктних зв’язків, стилю керівництва тощо) і форм предметної діяльності (наприклад, способу виконання студентом своїх обов’язків, глибини розуміння, прийняття та розв’язання ним зовнішніх навчальних завдань і т. ін.) [6]. Соціально-психологічна адаптація, будучи певним взаємодоповненням активності (студент цілеспрямовано видозмінює навколишнє оточення) і пасивності (він змінює свою поведінку, зміст і характер дій під впливом оточення) форм, завжди спрямовується полярними тенденціями-процесами адаптивності-неадаптивності, тобто тими психорегулятивними механізмами, які реально представлені у внутрішньому світі особистості. Звідси стає зрозумілою актуальність проблеми, важливість і необхідність вчасного виявлення показників дезадаптованості студентів на початковому етапі навчання та їх психокорекції. Була обстежена група студентів першокурсників медичного факультету Вінницького національного медичного університету в період з 1 жовтня по 1 січня 2009 року. Обстежені – 60 студентів, віком від 16 до 19 років. Ураховуючи специфіку дослідження, було визначено найбільш оптимальний тип психодіагностичної та психокорекційної ситуації – добровільна участь в експерименті та вимоги до відбору респондентів – відсутність порушень когнітивних процесів і клінічно значущих особистісних якостей. Для дослідження показників дезадаптованості були підібрані: методика самооцінки нервової депресії Зунге-Балашової та методика визначення нервово-психічної стійкості та ризику дезадаптації в стресових ситуаціях В.А. Бодрова (1967) «Прогноз» [7] . При аналізі результатів дослідження за методикою самооцінки нервової депресії Зунге-Балашової середньоарифметичний показник обчислювань становить 38,9±0,673 бали. Це вказує на те, що у всієї досліджуваної групи (100%) спостерігається відсутність депресивного стану, що в цілому свідчить про позитивну динаміку функціонального стану студентів (рис. 1). Рис. 1. Розподіл респондентів за самооцінкою нервової депресії Дослідження студентів за методикою В. А. Бодрова «Прогноз» показало, що середньоарифметичний показник нервово-психічної стійкості та ризику дезадаптації в стресових ситуаціях складає 3,5±0,6428 бали, що свідчить про вірогідні нервово-психічні зриви, особливо в екстремальних умовах. При аналізі індивідуальних даних показник нервово-психічної стійкості був таким: 23,3% обстежених мали високу вірогідність нервово-психічних зривів, що вказує на те, що їм необхідне додаткове обстеження практичного психолога, у 63,3% нервово-психічні зриви вірогідні, особливо в екстремальних умовах; і лише у 13,3 % нервово-психічні зриви маловірогідні, що говорить про їх нервово-психічну стійкість (рис. 2). Рис. 2. Розподіл респондентів за методикою визначення нервово-психічної стійкості Отже, велике значення викладач ВНЗ повинен приділяти заходам вчасного виявлення рівня адаптації студентів і психологічній корекції, як важливому чиннику психологічної підтримки. Регламентація й управління навчальною діяльністю є основним організаційним коригуючим засобом у системі психологічного забезпечення психічного здоров’я студентів. Психологічна значимість організації раціональної праці та відпочинку зумовлена тим, що завдяки робочому динамічному стереотипу діяльності ліквідується особливий внутрішньо-особистісний конфлікт. З розв’язанням такого конфлікту знімається нервово-психічна напруга, стабілізується нервово-психічна стійкість, зменшується рівень тривожності. Одночасно поліпшується суб’єктивний стан, фізична та розумова працездатність, розширюються можливості соціально-психологічної адаптації. Урахування названих проявів у системі роботи з першокурсниками навчального закладу освіти дасть змогу оптимізувати процес входження вчорашніх абітурієнтів у нові соціальні умови, та забезпечити успішне виконання ними основних видів діяльності. Література
© Р. П. Піскун, Т. І. Шевчук, С. М. Горбатюк, 2010. |
||||||||||||||||||||||
заказать курсовую в Харькове |