ВХІД             Реєстрація

ПЕДАГОГІЧНІ ВИДАННЯ / е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» / Поточні номери журналу та їх автори / Випуск №2 [2010] / В. Г. Бутенко. Роль вищої технічної освіти у формуванні громадянських цінностей майбутніх фахівців

УДК 378.14

В. Г. Бутенко

РОЛЬ ВИЩОЇ ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ У ФОРМУВАННІ ГРОМАДЯНСЬКИХ
ЦІННОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

Анотація. У статті розглядається питання громадянського виховання студентської молоді, визначається роль вищої технічної освіти у формуванні громадянських цінностей майбутніх фахівців.
Ключові слова: громадянські цінності, вища технічна освіта.

Аннотация. В статье рассматриваются вопросы гражданского воспитания студентов, определяется роль и функции высшего технического образования в формировании гражданских ценностей будущих специалистов.
Ключевые слова: гражданские ценности, высшее техническое образование.

Abstract. The questions of civil education of students are examined in the article. A role and functions of higher technical education are determined in forming of civil values of future specialists.
Keywords: civil values, higher technical education.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства визначено найважливіші напрями громадянського виховання студентської молоді, які передбачають спрямування навчально-виховного процесу вищої технічної школи на формування громадянськості у студентів, збагачення духовної, національної, мовної культури особистості, широке залучення молоді до громадянських цінностей та їх пізнання у процесі професійної освіти, розвиток у студентів свідомого та відповідального ставлення до питань розбудови українського суспільства, реалізації власного духовного і творчого потенціалу, зміцнення зв’язку між особистими та суспільними інтересами, Для успішного вирішення цих питань вища школа України покликана створювати необхідні умови, здійснювати заходи щодо соціального захисту студентської молоді, підвищувати якість освітніх послуг, упроваджувати інноваційні освітньо-виховні технології, спонукати студентів до розкриття творчих сил і можливостей.

У системі громадянського виховання молоді особливого значення набувають вищі технічні навчальні заклади. Адже як зазначено у педагогічному словнику, «вища освіта являє собою сукупність систематизованих знань і практичних навичок, що дають змогу розв’язувати теоретичні та практичні завдання за профілем підготовки з урахуванням вимог виробництва, освіти, науки, культури та перспективи її розвитку. Водночас вищу освіту слід розглядати й як систему підготовки спеціалістів вищої кваліфікації та здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їхніх покликань, інтересів і здібностей» [1, c. 88].

У процесі професійної підготовки майбутніх фахівців для різних галузей промисловості, сільського господарства, соціально-культурної сфери викладачі вищих технічних навчальних закладів покликані вирішувати питання громадянського виховання студентської молоді. Під час навчальних занять, позааудиторної виховної роботи, науково-дослідної діяльності, під час дозвілля та відпочинку вони прагнуть стимулювати інтерес до цінностей громадянського суспільства, передають студентам знання, уміння й навички організації повсякденного життя та професійної діяльності з урахуванням вимог суспільних (політичних, правових, моральних. естетичних) відносин.

Робота виконана у контексті науково-дослідної програми кафедри державного управління, педагогіки та психології Херсонського національного технічного університету.

В останні роки питання громадянського виховання студентської молоді були предметом уваги вчених. Зокрема, досліджувалися питання патріотичного виховання студентів (О. Абрамчук), виховання громадянськості студентів в зарубіжних школах (О. Алєксєєва), громадянського виховання в контексті полікультурного впливу на молодь (Р. Антонюк), становлення культури громадянськості та соціальної відповідальності молоді (Т. Бєлавіна, М. Боришевський), використання мистецтва в системі громадянського виховання молоді (В. Бутенко), інтерпретації творів як засобу громадянського виховання учнів (Л. Бутенко), виховання громадянськості студентів вищих навчальних закладів (С. Гнатенко), виховання громадянина на засадах українського народознавства (П. Ігнатенко), громадянського самовизначення (О. Киричук). При цьому у науково-педагогічних дослідженнях наголошувалося на тому, що можливості вищої освіти у здійсненні громадянського виховання студентів є такими, що дозволяють вирішувати широкий спектр питань, пов’язаних з формуванням у студентської молоді громадянської свідомості (почуттів, знань, понять, уявлень, поглядів, переконань, ідеалів, позицій, світогляду), а також громадянської активності (інтересів, орієнтацій, потреб, діяльності, поведінки, організації повсякденного життя, спілкування, праці, навчання, творчості). З огляду на це виявляється доцільним виділення основних функцій вищої технічної освіти у здійсненні громадянського виховання студентської молоді [2].

Поняття функції в перекладі з латинської мови означає виконання. Це поняття використовується стосовно певних об’єктів, явищ, процесів, на які розраховує суспільна практика і від яких очікує певних дій, способів виявлення, кінцевих результатів. У зв’язку з цим у науковій літературі йдеться про функції суспільного, предметного, природного, художнього середовища; людського організму у забезпеченні фізіологічних, психічних, духовних процесів; суспільної діяльності, пов’язані з спілкуванням, пізнанням, навчанням, працею, творчістю людини [3, c. 32-45].

Вища технічна освіта є продуктом суспільної практики, являє собою спеціально організовану систему діяльності, мета якої полягає в тому, щоб забезпечити успішне вирішення комплексу соціально важливих завдань підготовки висококваліфікованих спеціалістів, здатних жити і працювати в суспільстві, продукувати матеріальні та духовні цінності, реалізовувати власний психологічний та духовний потенціал, активно взаємодіяти в різних умовах повсякденного життя й професійної діяльності. Вища технічна освіта, як різновид суспільної практики, організує свою діяльність у той спосіб, який відповідає визначеним вимогам, інтересам, потребам і який спрямовується на їх реалізацію в конкретних умовах. Звідси набувають актуальності питання, що пов’язані з основними функціями вищої технічної освіти та умовами оптимізації її виховної діяльності.

Функції вищої технічної освіти в громадянському виховання студентської молоді знайшли певне висвітлення у науковій літературі. У працях вчених (С. Гнатенко, М. Євтух, Г. Троцко, Г. Шевченко та ін.) наголошується на необхідності використання широких функціональних можливостей вищої школи у збагаченні понять та уявлень студентів про громадянські цінності, естетичному одухотворенні студентської молоді та її ставленні до навколишнього дійсності, формуванні системи громадянських поглядів та переконань.

Громадянське виховання студентської молоді є складним процесом, у якому важливе значення мають внутрішні й зовнішні, змістові і процесуальні, загальні і конкретні, соціальні й психологічні вияви. Саме тому вища технічна освіта покликана адекватно реагувати на особливості громадянського виховання студентів, ураховувати його закономірності, пропонувати на практиці освітньо-виховні технології, які б забезпечували системний характер даного процесу. Це виявляється можливим, якщо актуалізувати функції вищої технічної освіти у громадянському вихованні студентської молоді.

Метою роботи є визначення основних функцій вищої технічної освіти в системі громадянського виховання студентів вищих технічних навчальних закладів молоді.

На основі теоретичного вивчення вказаного питання були визначені основні функції вищої технічної освіти в системі формування громадянських якостей студентської молоді. До них віднесено аксіологічну, психологічну, комунікативну, пізнавальну, організаційну та креативну функції.

Однією з функцій вищої технічної освіти в громадянському вихованні студентів є аксіологічна функція. Її сутність полягає у привнесенні в процес громадянського виховання молоді світоглядних, політичних, правових, моральних, естетичних, художніх цінностей, які б розкривали сутність і зміст громадянськості особистості, значення її громадянських позицій, поглядів, переконань у повсякденному житті та професійній діяльності. Як зазначають вчені, духовні цінності являють собою витвори людського розуму, духу і творчої діяльності. Вони зафіксовані у реальних здобутках і продуктах науки, літератури, мистецтва, моралі, архітектури, культури тощо [1, с. 166]. Викладачі вищої технічної школи у процесі навчально-виховної роботи покликані акцентувати увагу студентів на питаннях громадянського змісту, залучати їх до глибокого сприймання й осмислення того, що може визначати ціннісне ставлення особистості до навколишнього середовища, людей та їх професійної діяльності. Звернення до громадянських цінностей у процесі технічної освіти має важливе значення для формування у студентів правильних соціальних та життєвих орієнтирів, визначення власної громадянської позиції, спроможної регулювати поведінку та діяльність у певних життєвих ситуаціях. Наголошуючи на необхідності формування системи громадянських цінностей особистості, вчені зазначають, що «утвердження цінностей, які вже віджили свій вік або завершують його, дуже негативно впливає не тільки на сутність особистості, адекватність її історичному часу, а й, безумовно, на життєвий шлях людини і характер суспільства в цілому. Формування неадекватних часові цінностей стриножує людину, викривляє її життєвий шлях і суттєво знижує, а то й взагалі перекреслює самореалізацію» [4, с. 20].

Студентська молодь знаходиться у ситуаціях життєвого вибору, прийняття конкретних рішень, визначення власних поглядів та переконань відносно цінностей громадянського життя, суспільних відносин тощо. Адже в умовах лібералізації суспільних та економічних відносин в Україні з’явилася багатопартійна система, виникли різні за своїм змістом економічні моделі, форми власності, заявили про себе часом протилежні та відмінні за ідеологічною, культурологічною сутністю погляди на такі поняття, як духовність, культура, громадянськість, мораль та інше. Аналізуючи складну соціально-культурну та економічну ситуацію, яка утворилася у перехідний період розвитку українського суспільства, учені із занепокоєнням констатують зміни, що відбулися в системі традиційних соціокультурних та громадянських цінностей, таких, як моральність, духовність, порядність. У суспільному і, зокрема, студентському середовищі з явилися процеси, що мають руйнівний характер, не сприяють зміцненню та збагаченню громадянських позицій, відповідального ставлення до цінностей українського суспільства, зорієнтованого на демократичні, правові, цивілізовані форми і способи організації життя, праці, навчання та творчості тощо. При цьому наголошується, що негативний вплив на формування громадянськості студентів здійснюють такі вияви суспільного життя, як невизначеність основних підвалин державності, неусталеність ідеологічних і політичних орієнтирів, зниження рівня життя широких верств населення, соціальна незахищеність, невпевненість людей у завтрашньому дні, поява незвичних форм господарювання, вади в приватизації, безробіття, інфляція, духовне і моральне зубожіння народу, відчуження від політичного життя, неконтрольованість засобів масової інформації. Споживча мораль, відчуття вседозволеності, прагнення наживи, правове свавілля, корумпованість влади позбавляють молодь моральної проблеми, залишаючи їй вільний вибір антисоціального способу життя, характеризує негативні процеси в морально-етичній сфері, що складає основу громадянськості [5].

Сутність і значення аксіологічної функції вищої технічної освіти полягає в тому, щоб шляхом залучення студентської молоді до високих надбань культури українського народу посилити роль громадянських цінностей. Це дає можливість зміцнити у кожного студента почуття приналежності до єдиної громадянської та суспільно-політичної спільності, збагатити уявлення про людину як громадянина демократичної й правової держави, піднести на рівні індивідуальної свідомості авторитет українського суспільства та його прагнення досягати високих морально-політичних і соціально-економічних засад, сформувати у молоді патріотичні почуття, прагнення та ідеали. Завдяки реалізації аксіологічної функції вища технічна освіта може суттєво покращити ставлення студентів до громадянських, морально-правових, соціокультурних цінностей, виробити такі інтегративні духовно-моральні якості, які б дозволяли їм активно освоювати громадянський досвід минулого і сьогодення, спиратися на здобуті знання громадянського змісту у повсякденному житті та професійно орієнтованій діяльності.

Аксіологічна функція вищої технічної освіти не реалізується сама по собі. У її забезпеченні важливу роль відіграють викладачі, працівники вищої школи, які в умовах навчально-виховного процесу можуть певним чином вирішувати питання громадянського виховання студентів. Проте, як засвідчує сучасна практика, реалізація аксіологічної функції вищої школи ускладнюється тим, що певна частина викладацького складу не має достатньої підготовки щодо актуалізації духовних цінностей у навчально-виховному процесі, не виявляє належної уваги до питань виховання громадянськості у студентів, рідко звертається до проблем виховання студентського колективу. Значення вищої школи переважно пов’язують з її можливостями давати студентам певний обсяг спеціальних знань професійної спрямованості і, водночас, недооцінюють її роль у формуванні гармонійної особистості громадянина, про що засвідчують приклади формального ставлення до питань громадянського виховання у процесі навчальних занять та позанавчальної роботи. Усвідомлення важливості аксіологічної функції вищої технічної освіти у забезпеченні громадянського виховання студентів дозволяє здійснювати педагогічні дії, пов’язані з актуалізацією у процесі навчання і виховання соціокультурного досвіду, широким залученням духовних цінностей до професійної підготовки, розкриттям їх багатоаспектного змісту, який би охоплював світоглядні, політичні, правові, моральні, художні та естетичні питання.

Серед функцій вищої технічної освіти в громадянському вихованні студентської молоді слід виділити психологічну функцію. Її сутність і значення полягає в тому, щоб громадянські цінності, відображені у формі суспільно-політичних програм, правових норм, моральних принципів, художньо-мистецьких творів та естетичних концепцій були освоєні і закріплені на рівні конкретної особистості, стали її власним духовно-моральним надбанням. Як зазначає С. Гончаренко, психологія є наукою про закономірності виникнення, розвиток і форми вияву психіки у людини і тварин, про психічні процеси і властивості, які є компонентами діяльності й спілкування людей, поведінки тварин. Психологія вивчає процеси чуттєвого пізнання людиною зовнішнього світу: відчуттів, сприймання, уявлень, з’ясовує закономірності цих процесів, залежність їх від практики. Особливу увагу психологія приділяє вивченню навчальної діяльності, процесів засвоєння знань, умінь і навичок, розвитку відчуттів, сприймання, пам'яті, уяви, мислення, мови, почуттів, уваги, волі, формуванню свідомості й самосвідомості [6, с. 278].

У процесі громадянського виховання студентської молоді увага викладачів акцентується на тому, щоб розкрити зміст духовних цінностей, визначити їх роль і місце в житті та діяльності сучасної людини, виділити можливі шляхи їх практичного використання. Водночас, вирішення цих питань здійснюється у такий спосіб, щоб пропоновані студентам знання, уміння і навички громадянського змісту були глибоко сприйняті ними, знайшли відповідне розуміння, отримали особистісне прийняття та закріплення на рівні почуттів, знань, мотивів, ціннісних орієнтацій, понять, поглядів, переконань. За таких умов відбувається важливий і відповідальний процес привласнення особистістю духовних цінностей, переведення їх з площини соціальних та культурних надбань у площину особистісного досвіду студента.

На необхідність забезпечення в системі вищої професійної освіти психологічної функції, пов’язаної з громадянським вихованням студентів, вказує М. Боришевський. Учений пояснює, що «громадянська спрямованість є відносно стійкою системою мотивів, що виникає на основі присвоєння індивідом громадянських цінностей, які стали для нього суб’єктивно значущими і виступають внутрішніми спонуканнями до вияву самоактивності з метою реалізації таких цінностей у процесі життєдіяльності. Отже, громадянська спрямованість є результатом виникнення в індивіда стійкої самоідентифікації зі змістом громадянських цінностей, що виступають як внутрішня потреба, засіб самоствердження і самореалізації, умова визначення основних життєвих орієнтирів, сценаріїв» [7, с. 93].

У системі вищої школи вказана функція покликана спонукати викладачів до врахування особливостей студентської аудиторії, її можливостей щодо сприймання та осмислення духовно-моральних цінностей, вияву інтересів, орієнтирів, потреб у сфері політичного життя суспільства, формування правосвідомості, моральних відносин, естетичного освоєння дійсності. Це є важливою умовою громадянського виховання студентів. Завдяки психологічно правильним рішенням і діям викладачам вищої школи вдається переводити актуалізовані в суспільній свідомості громадянські цінності у духовно-функціональне надбання окремої особистості. Цей процес не можна розглядати спрощено, як звичайне сприйняття чи закріплення певних знань, умінь чи навичок. Під час громадянського виховання студентів важливо залучати найважливіші параметри їх психологічної активності, пов’язаної зі сприйманням, переживанням, осмисленням, уявою, пошуком відповіді на актуалізовані питання громадянського змісту.

Не менш суттєвою для громадянського виховання студентів є комунікативна функція вищої технічної освіти. Її сутність полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв’язок між викладачами і студентами з метою обміну почуттями, думками, поглядами, світоглядними та ціннісними позиціями з питань громадянського життя, суспільно-політичних, правових, моральних та естетичних відносин в українському суспільстві. Як зазначає І. Зязюн, комунікація пов’язана зі спілкуванням, передаванням інформації від однієї людини до іншої. Це є «специфічна форма взаємодії людей у процесі пізнавально-трудової діяльності за допомогою мови чи інших знакових систем» [1, с. 259].

Комунікативна функція вищої технічної освіти в громадянському вихованні студентів є об’єктивно необхідною. Якщо аксіологічна і психологічна функції вищої технічної школи пов’язані з актуалізацією у навчально-виховному процесі певних цінностей і можливостей особистості студентів, то комунікативна функція символізує кроки, які покликані робити викладачі з метою забезпечення навчально-виховного діалогу зі студентами, під час обговорення, осмислення, практичного вирішення питань громадянського змісту й спрямованості. Спілкування є умовою порозуміння, постановки питань та отримання необхідної відповіді. Саме тому перед вищою технічною освітою постає важливе завдання, а саме – забезпечити відкрите спілкування та взаємодію зі студентами задля того, щоб складні і, часом, неоднозначні питання громадянського життя отримували діалектичне осмислення з урахуванням поглядів та позицій, які набули актуального характеру.

Особливість громадянського виховання у вищій школі полягає в тому, що воно має забезпечити розвиток комплексу громадянських рис та якостей студентів. Як підкреслює Л. Хомич, у сучасних умовах важливим є «забезпечення системи громадянського виховання, мета якого – формувати у молоді комплекс громадянських якостей, глибоке розуміння належності до свого народу, держави, внутрішню потребу й готовність відстоювати та захищати її інтереси, реалізувати свій особистісний потенціал на благо зміцнення своєї держави. Тобто, необхідно виховати людину з певним типом соціально зумовленої поведінки, яка характеризується набором прав і обов'язків, поважає і дотримується норм і правил співжиття, прийнятих у даному суспільстві, традицій своїх співвітчизників» [8, с. 355]. Можна бачити, що студентів вищих навчальних закладів цікавить широкий спектр питань громадянського змісту, на які вони прагнуть знайти відповідь, використовуючи при цьому можливості спілкування з викладачами, спільного обговорення з ними проблем, які стосуються відносин суспільства і сучасної людини, дотримання прав і свобод особистості, задоволення громадянських інтересів, потреб тощо. У свою чергу, професорсько-викладацький склад ВТНЗ покликаний створити необхідні умови для плідного діалогу зі студентами, організації публічних, групових та індивідуальних форм обговорення питань громадянського змісту, які цікавлять студентську аудиторію. При цьому заслуговує на увагу готовність викладачів ВТНЗ брати участь у публічних дискусіях, колективних обговореннях, вечорах запитань і відповідей, політичних клубах, громадських слуханнях, присвячених актуальним проблемам розбудови українського суспільства, зміцнення громадянських відносин, збереження та використання національних традицій у сфері культури, мистецтва, народної творчості. Комунікативна функція вищої технічної школи передбачає створення умов для обміну думками, поглядами, висловлювання власних позицій та міркувань, а також дотримання викладачами під час спілкування зі студентами відповідного такту, стилю й образу поведінки, які б не перешкоджали встановленню діалогічних відносин, а навпаки – зміцнювали у молодіжної аудиторії бажання спільно шукати і знаходити відповіді на гострі питання політичного, економічного, культурологічного змісту, оцінювати власні дії та поведінку інших людей з погляду їх відповідності прийнятим в українському суспільстві норм і цінностей громадянських відносин.

У вирішенні завдань громадянського виховання студентів важливого значення набуває пізнавальна функція вищої технічної освіти. Вона полягає в тому, щоб забезпечувати студентів необхідними знаннями, розвивати їх навчальні здібності, уміння і навички, задовольняти пізнавальні інтереси та потреби, створювати умови для отримання актуальної інформації з питань сучасної політики, права, етики, культурології, психології та ін. Як зазначають вчені, інформація являє собою нові відомості про навколишній світ, одержувані в результаті взаємодії з ним, а також дані про щось, які розглядаються в аспекті передачі їх у часі й просторі [6, с. 150]. Отримання необхідної і своєчасної інформації дозволяє студентам знаходитися в центрі суспільно-політичних, економічних, правових подій, правильно оцінювати явища, що хвилюють широку громадськість, викликають суспільний резонанс. Пізнавальна функція вищої технічної освіти актуалізується в сучасних умовах у зв’язку з тим, що «розвиток людства набирає все більш динамічного характеру. Про це свідчить аналіз будь-якої сфери суспільного життя. Зміна ідей, знань, технологій відбувається швидше, ніж зміна людського покоління. А це означає, що при звичній, традиційній освіті навчити людину на все життя неможливо не тільки в гарній школі, а й у найкращому університеті. Тому що здобуті у навчальному закладі знання не будуть обов’язково актуальними в житті, і навпаки – обов’язково з’являться нові знання, без засвоєння яких фахівець не буде ефективним та й взагалі людина не зможе бути сучасною часу нових знань, тобто втратить конкурентоспроможність» [4, с. 11].

У забезпеченні громадянського виховання студентів необхідною інформацією важливу роль покликана відігравати вища технічна освіта. Її можливості інформаційно впливати на громадянську свідомість студентів залежать, передусім, від готовності викладачів ВТНЗ використовувати у навчально-виховному процесі різні види інформації. До найважливіших видів інформації можна віднести такі, як соціальна, наукова, художня, естетична. З огляду на це, перед вищою школою постає завдання ефективного використання у процесі громадянського виховання студентів різних інформаційних джерел, способів отримання і освоєння необхідної інформації.

У справі громадянського виховання студентів ВТНЗ важливим є використання соціальної інформації, яка характеризується тим, що дозволяє швидко реагувати на події суспільного, економічного, морально-правового життя, висвітлює процеси та явища, які мають місце в суспільстві. Соціальна інформація передається за участю засобів масової інформації (телебачення, радіо, газети, журнали тощо), а також у процесі міжособистісного спілкування, обміну думками, враженнями, планами та прагненнями. Під час навчальних занять, позанавчальної роботи, засідань студентського клубу та ін. викладачі мають можливість використовувати соціальну інформацію з метою актуалізації у свідомості студентів конкретних суспільних подій, історичних фактів, відомостей із життя видатних політиків, громадських діячів, працівників культури. Вища технічна школа має широкі можливості використання наукової інформації з метою громадянського виховання студентів. Цей різновид інформації стосується таких галузей знань, як політологія, державне будівництво, правознавство, етика, естетика, культурологія та ін. Завдання викладачів ВТНЗ полягає в тому, щоб на основі наукової інформації формувати у студентів систему громадянських понять, уявлень, поглядів, створювати міцну основу громадянського світогляду, глибокого усвідомлення історичних, політичних, правових, культурологічних закономірностей становлення громадянського суспільства, демократичних, правових відносин між людьми в системі освіти, виробництва та відпочинку.

Вища технічна освіта все частіше звертається до таких різновидів інформаційного забезпечення громадянського виховання студентів, як художня та естетична інформація. Ці види інформації передбачають використання освітньо-виховних можливостей художньої літератури, музичного, образотворчого, театрального, кіно- та фотомистецтва. Спілкування студентської молоді з творами мистецтва, присвяченими громадянській тематиці, позитивно впливає на почуття, погляди, світогляд особистості, спонукає її до вияву громадянської активності, стимулює суспільно важливі інтереси, почуття, прагнення та ідеали. Як зазначає Л. Бутенко, «інтерес до проблеми інтерпретації художньої літератури викликаний баченням перспективи застосування її з метою підвищення ефективності громадянського виховання учнів. Потребують перегляду концептуально-методологічні принципи даної діяльності з метою спрямування їх на розвиток духовного світогляду особистості» [9, с. 17].

Серед функцій вищої професійної освіти в громадянському вихованні студентів заслуговує уваги організаційна функція. Її сутність полягає в організації різних видів та напрямів діяльності студентів, пов’язаної з використанням, збереженням і примноженням громадянських цінностей у повсякденному житті, навчанні, праці, дозвіллі. Відомо, що у навчально-виховному процесі студенти набувають певні знання, збагачують свої поняття та уявлення про цінності громадянського суспільства, визначаються у своїх поглядах, світоглядних орієнтаціях та ідеалах суспільно-політичного, морально-правового, культурологічного змісту. Водночас, у їх життєдіяльності актуального характеру набувають питання, пов’язані з прийняттям самостійних рішень, визначенням свого ставлення до певних ситуацій, що мають місце в суспільно-політичному житті, морально-правових відносинах, практиці використання широкого спектру громадянських цінностей, прав та свобод. У зв’язку з цим перед вищою технічною освітою постають завдання щодо організації відповідної підготовки студентської молоді, закріплення в її життєвому та професійному досвіді умінь і навичок практичного характеру, оволодінні способами й методами вирішення ситуацій, які мають місце в громадянському суспільстві і які вимагають свого правильного вирішення.

Сучасна вища технічна школа спрямовує свої зусилля на професійну підготовку спеціалістів шляхом надання їм фундаментальних знань у певних галузях науки, культури, техніки, економіки, а також залучення до практичних форм діяльності, пов’язаних з організацією, управлінням, забезпеченням виробничих, економічних, культуротворчих процесів. При цьому увага викладачів ВТНЗ дедалі посилюється до питань адаптації майбутніх фахівців та їх підготовки в контексті вимог сучасної практики. Знання не повинні набувати характеру самоцілі, а перетворюватися в ефективний засіб вирішення актуальних проблем життєдіяльності. Такої думки дотримується В. Кремень, який зазначає, що «в сучасних умовах істотно актуалізується ще одна функція навчального процесу – навчити людину використовувати здобуті знання у своїй практичній діяльності – професійній, громадсько-політичній, побуті та інше» [4, с. 13].

Організаційна функція вищої професійної освіти має важливе значення для громадянського виховання студентів. Адже йдеться про створення умов, у яких майбутні спеціалісти отримують можливість апробувати на практиці свої знання в галузі політології, правознавства, етики, естетики, культурології, набути необхідних умінь і навичок реалізації своїх громадянських прав, оволодіти способами вирішення питань, які мають соціальне та особистісне значення. З цією метою вища технічна школа приймає відповідні організаційні рішення, що стосуються навчальної діяльності, клубної роботи, студентського самоврядування, демократизації управлінської сфери.

В організації навчального процесу вищі технічні навчальні заклади поступово переходять від адміністративних до демократичних засад і принципів, пропонують форми навчальної роботи, в яких посилюється роль суб’єктивних чинників: урахування світоглядних та громадянських позицій особистості, надання можливості для прийняття самостійних рішень та висловлювання власної думки, залучення студентів до пошуку альтернативних шляхів, що стосуються удосконалення суспільно-політичних, морально-правових та інших соціально важливих напрямів життєдіяльності людини, упровадження діалогічних форм роботи, навчальних дискусій, проблемних семінарських занять тощо. Зміцнення суб’єкт-суб’єктних відносин під час навчальних занять перетворює студентів в активних учасників не лише пізнавального процесу, але й різноманітних за своїм змістом суспільних відносин, завдяки чому їх громадянські почуття, погляди, ціннісні орієнтації, оцінні судження не залишаються поза увагою, а набувають актуального характеру.

Вища технічна школа має широкі можливості впливу на громадянську активність студентів шляхом організації клубної роботи. Ця сфера освітньо-виховної діяльності в структурі вищої технічної освіти торкається не лише питань дозвілля, відпочинку студентської молоді, але й набуття нею необхідного практичного досвіду, пов’язаного з суспільно-політичним, морально-правовим, культурно-освітнім життям українського суспільства. З цією метою студенти залучаються до клубної роботи, в умовах якої вони виступають у ролі ініціаторів і організаторів освітньо-виховних заходів, присвячених питанням життя суспільства, окремої особистості, які викликають інтерес молодіжної аудиторії, засвідчують про її бажання знаходити шляхи вирішення цих питань на практиці. При цьому студенти вчаться діяти в певних ситуаціях політичних, правових, моральних відносин, набувають досвід освоєння навколишньої дійсності за законами краси, гармонії, співвідношення соціального і особистісного, колективного та індивідуального, загального і конкретного. Одним із прикладів цього є організаційна діяльність патріотичного клубу Херсонського національного технічного університету.

Організаційні можливості вищої технічної освіти у забезпеченні громадянського виховання студентів пов’язані із самоврядуванням. Перед студентською молоддю відкривається простір для особистісної самореалізації, вияву громадянської ініціативи та відповідальності, прийняття рішень, що стосуються їх навчання, спілкування, відпочинку, охорони здоров’я, участі у різних видах культуротворчості. З цією метою у ВТНЗ впроваджується студентське самоврядування, студенти залучаються до складу вчених рад університетів, беруть участь у прийнятті організаційно-управлінських рішень, спрямованих на покращення умов для навчання, задоволення громадянських прав і свобод. За ініціативою студентів створюються молодіжні об’єднання, громадські організації, наукові та творчі товариства, організуються суспільно-політичні акції, реалізуються програми соціальної, економічної, культурно-освітньої спрямованості.

Серед основних функцій вищої технічної освіти у громадянському вихованні студентів слід виділити креативну функцію. Вона пов’язана із залученням студентів до науково-дослідної, пошукової, культуротворчої діяльності, спрямованої на збереження, розвиток, збагачення цінностей громадянського суспільства, зокрема, здобутків у галузі вітчизняної науки та культури. Як зазначають вчені, «розвиток творчих здібностей має стати одним із принципів організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах. Орієнтація навчально-виховного процесу у ВНЗ на розвиток творчих здібностей відповідає інтересам студентів, держави та людського суспільства в цілому» [10, с. 17]. У цих умовах громадянські цінності стають предметом навчальних і наукових дискусій, осмислюються студентами на основі інтерпретації (політичної, правової, духовно-моральної, естетичної) їх змісту та ролі в суспільному житті, професійній діяльності. Студенти привчаються до творчого сприйняття та оцінки фактів суспільно-історичного, правового, морального змісту, привносять у цей процес своє бачення та розуміння.

Українське суспільство знаходиться в стані демократичного розвитку, модернізації соціально-економічної та культурно-освітньої сфери. Усе це засвідчує про складні процеси переосмислення змісту тих цінностей, які мають визначати перспективу становлення громадянських відносин в Україні. Вища технічна освіта покликана активно залучати студентську молодь до творчого освоєння матеріальних і духовних здобутків українського народу, надавати навчально-виховному процесу креативного характеру. Адже, як пише В. Кремень, «розуміння патріотизму на початку XXI століття характеризується певними особливостями. Як ніколи раніше, воно передбачає не тільки любов до власного народу, а й повагу до інших, пошанування кожної людини, незалежно від її національності і громадянства» [4, с. 23].

Палітра функціональних можливостей вищої технічної освіти у громадянському вихованні студентів є такою, що дозволяє багатоаспектно підходити до вирішення цієї проблеми, залучаючи при цьому такі параметри навчально-виховного процесу, як аксіологічний, психологічний, комунікативний, пізнавальний, організаційний і креативний. Завдання вищої технічної школи полягає в тому, щоб ефективно використати потенційні можливості, існуючі резерви навчально-виховного процесу та спрямувати їх на виховання громадянських рис та якостей студентської молоді.

Література

1. Педагогічний словник [За ред. М. Д. Ярмаченка]. – К. : Педагогічна думка, 2001. – 514 с.
2. Бутенко В. Г. Використання мистецтва в системі громадянського виховання молоді / В. Г. Бутенко // Зміст громадянської освіти і виховання: історія, реалії, перспективи. – Херсон : РІППО, 2006. – С. 15-17.
3. Ігнатенко С. А. Виховання громадянськості студентської молоді : [метод. посібник] / С. А. Ігнатенко. – Херсон : Айлант, 2008. – 103 с.
4. Кремень В. Г. Якісна освіта і нові вимоги часу / В. Г. Кремень // Педагогічна і психологічна науки в Україні. – К. : Педагогічна думка, 2007. – Т. І. – С. 11-24.
5. Сухомлинська О. В. Духовно-моральне виховання дітей та молоді в координатах педагогічної науки і практики / О. В. Сухомлинська // Шлях освіти. – 2006. – №1. – С. 2-7.
6. Гончаренко С. У. / Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
7. Боришевський М. Й. / Громадянська спрямованість як міра соціальної відповідальності особистості / М. Й. Боришевський // Педагогічна і психологічна науки в Україні. – К. : Педагогічна думка, 2007. – Т. 3. – С. 93-102.
8. Хомич Л. О. / Взаємозв’язок процесів соціалізації і виховання особистості / Л. О. Хомич // Педагогічна і психологічна науки в Україні. – К.: Педагогічна думка, 2007. – Т. 5. – С. 350-356.
9. Бутенко Л. В. / Учитель літератури: вияв творчості й краси (Підготовка майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів): Монографія. / Л. В. Бутенко. – Херсон: Айлант, 2008. – 232 с.
10. Євтух М. Б. / Методичні засади розбудови особистісно орієнтованої навчальної діяльності у вищій школі / М. Б. Євтух // Філософія освіти ХХІ ст.: проблеми і перспективи: [зб. наук. пр.] – К. : Знання, 2000. – Вип. 3. – С. 42-49.
    

© В. Г. Бутенко, 2010.