Портал засновано за підтримки Донецького обласного благодійного Фонду сприяння освітнім інтелектуальним інвестиціям (свідоцтво про Держреєстрацію № 402, видане 04.11.2008 р. Головним управлінням юстиції у Донецькій області, свідоцтво про Держреєстрацію серія А00 № 729147, видане 11.11.2008 р. Слов'янським міськвиконкомом). Портал зареєстровано Держкомітетом з інформатизації України 16.10.2009 р. (лист № 1737/05-09) як електронний інформаційний ресурс.
УКР
РУС
 
А. І. КУЗЬМІНСЬКИЙ. РОЛЬ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ У ЗБЕРЕЖЕННІ Й ЗМІЦНЕННІ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ
 
  Версия для печати

ВХІД             Реєстрація

ПЕДАГОГІЧНІ ВИДАННЯ / е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» / Архів номерів / Випуск №3 [2009] / А. І. Кузьмінський. Роль вищого навчального закладу у збереженні й зміцненні здоров’я студентів

УДК 378

А. І. Кузьмінський

РОЛЬ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ У ЗБЕРЕЖЕННІ
Й ЗМІЦНЕННІ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ

Анотація. У статті розглядаються питання профілактичної роботи вищого навчального закладу із збереження і зміцнення здоров’я студентів.
Ключові слова:
профілактична робота, студенти, збереження здоров’я, зміцнення здоров’я.

Аннотация. В статье рассматриваются вопросы профилатической работы высшего учебного заведения по сохранению и укреплению здоровья студентов.
Ключевые слова:
профилактическая работа, студенты, сохранение здоровья, укрепление здоровья.

Abstract. In article are considered questions of the functioning the high educational institution on preventive work of the conservation and fortifications of health student.
Keywords:
preventive work, students, conservation of health, fortification of health.

Сучасний спосіб життя відзначається внутрішньою нестабільністю, суперечливістю, втратою звичних і пошуком відповідних часові світоглядних і аксіологічних орієнтирів. Невпевненість у завтрашньому дні, тривога за власне майбутнє і своїх близьких, економічна, політична, екологічна, екзистенційна криза спричинюють глобальну стресовість і невротизацію населення, зростання кількості психосоматичних захворювань. Особливо вражає несприятливе соціальне середовище молоде покоління. Нині сумлінному учневі й студентові освіта дістається ціною здоров’я. Слабші з них за нейродинамічними особливостями не можуть встигати на рівні сильних. Значна частина тих, хто навчається, перебуває в стані постійного стресу і психотравмуючої ситуації.

На фоні гучних декларацій і розлогих розмов про демократизацію й гуманізацію освітньої сфери, про особистісно-орієнтований і диференційований підходи у навчанні, про індивідуальну навчальну траєкторію для кожного учня й студента на практиці відбувається санкціоноване суб’єктивне втручання у психіку дітей і молодих людей, яке призводить до погіршення їхнього психосоматичного здоров’я. Водночас модернізація вищої школи, інтенсифікація навчальної діяльності й перехід від традиційної організації навчального процесу до інноваційних технологій істотним чином підвищує вимоги до здоров’я студентської молоді. З огляду на це одним з важливих завдань вищої школи, її викладача постає збереження, зміцнення й формування здоров’я студентів.

Факторами шкідливої дії на здоров’я людини є збиткова нервово-емоційна напруженість життя, нездорова екологія, нераціональне харчування, гіподинамія. Негативно впливають на здоров’я студентів нездоровий спосіб життя, щоденні стреси, перевантаженість тощо. Абітурієнти приходять до ВНЗ, як правило, з виразно порушеним здоров’ям, а значна їх частина ? з декількома хворобами. Ускладнює ситуацію й те, що частина педагогів, перевантажена посадовими функціональними обов’язками, побутовою невлаштованістю, сама знаходиться в затяжному стані психічного й фізичного виснаження, тривожності й депресії. Звідси неадекватні професійні установки, хибний стиль спілкування зі студентами, невдалі форми й методи навчання, інколи невиправдано агресивна поведінка.

Функціональний стан організму студентів, їх самопочуття й розумова працездатність безпосередньо залежать від способу життя, гігієнічного режиму життєдіяльності, адекватності обсягів навчального навантаження впродовж навчального дня, тижня, семестру та року, обсягів навчальних програм і оптимальності навчального розкладу, від курсу навчання, стану здоров’я та низки інших факторів, які необхідно враховувати організаторам навчального процесу у вищій школі.

Стратегія здоров’я полягає в тому, щоб хворих лікувати, а здоровим допомогти створити умови для збереження здоров’я. Ураховуючи, що стан здоров’я людини значною мірою залежить від способу життя, одним із завдань працівника вищої школи є допомога студентові у виборі ним варіанту здорового способу життя, критеріями якого є раціональне, збалансоване й адекватне харчування, щоденне дотримання вимог гігієни, відмова від шкідливих звичок, загартування, оптимальний руховий режим. Стосовно здоров’я студентів на психічному рівні, то воно так чи інакше зв’язане зі здоров’ям особистості загалом, у межах якого людина постає як психічне ціле. Чим гармонійніше поєднані всі суттєві властивості особистості, тим вона більш стійка, урівноважена й здатна протидіяти стресовим впливам. Такі фактори, як організація життєдіяльності, спосіб життя, навчання, суттєво впливають на стан психічного здоров’я.

Одним із дієвих чинників поліпшення психосоматичного здоров’я учасників навчального процесу, запорукою збереження й зміцнення здоров’я студентів, зниження рівня психофізичного вигорання викладачів є створення дружньої, партнерської, заснованої на принципах взаємоповаги й взаємовимогливості морально-психологічної атмосфери у вищому навчальному закладі. Цьому значною мірою сприяє консолідація студентського й науково-педагогічного колективів у єдину академічну спільноту, об’єднану спільною справою, спільною метою, корпоративним духом взаємовідповідальності й взаємообов’язковості.

Важливий фактор збереження здоров’я студентів ? оптимально, раціонально й ефективно організована навчальна діяльність. Рівномірний розподіл навчального навантаження, складений з цілковитим дотриманням науково-методичних вимог розклад занять, вибір найбільш доцільного режиму навчальної праці, урахування психологічних і психофізіологічних особливостей студентів, науково обґрунтована регламентація й управління навчальною діяльністю – обов’язкові умови збереження й розвитку психофізичного здоров’я студентів.

Навчально-виховний процес повинен будуватися на науковій основі з безумовним дотриманням психосоматичних, фізіологічних і санітарно-гігієнічних вимог. Здоров’язберігальна, психотерапевтична спрямованість організації навчального процесу – імперативний виклик украй напруженого й насиченого сучасного життя. До розв’язання проблеми збереження й розвитку психічного здоров’я студента треба підходити з позицій повноти розвитку особистості. А. Маслоу відзначає дві складові психічного здоров’я: прагнення особистості розвивати свій потенціал шляхом самоактуалізації, тобто адекватного сприйняття власного образу та реалізації закладеного природою потенціалу, й прагнення до гуманістичних цінностей. Учений вважає, що особистості, яка самоактуалізується, притаманні такі якості, як прийняття інших, відчуття прекрасного, наявність почуття гумору, альтруїзм, схильність до творчості, автономність, спонтанність. Тому особливо важливим є створення необхідних умов для можливостей самоактуалізації кожного студента.

Узагальнення наукових даних і аналіз досвіду практичної роботи зі студентами свідчать, що важливим фактором, який мінімізує й упереджує психологічний дискомфорт студентів під час навчально-виховного процесу, є постійний психологічний супровід студентів, який мають здійснювати викладачі, куратори й консультанти академічних груп, працівники психологічної служби. Особливо важлива роль у збереженні й розвитку здоров’я студентів належить службі психологічної допомоги. Практика свідчить, що студенти мають чимало проблем, пов’язаних із психічним дискомфортом: невлаштованість особистого життя; складні стосунки з батьками, педагогами, друзями; конфліктна ситуація в академічній групі; самотність; сумніви щодо доцільності обраної спеціальності; сімейні конфлікти молодого подружжя; ситуативна тривожність; депресивний стан та ін.

Завданням психологічної служби є профілактична робота, у якій повинні застосовуватися основні (індивідуальні консультування, групові тренінгові заняття, активне соціально-психологічне навчання) та пасивні (зустрічі з першокурсниками з питань адаптації до навчання, тематичні бесіди, кураторські години, психологічні диспути тощо) методи психологічної допомоги, що забезпечують готовність вищої нервової системи як носія психічних явищ до суттєвих навантажень під час навчання у ВНЗ. Особливу увагу треба приділяти розвитку самоконтролю в студентів, які мають нестандартні індивідуально-психологічні властивості і виражену нервово-психічну нестійкість, високий рівень тривожності й конфліктності, низький рівень мотивації, конформності, самоактуалізації, схильність до екзальтації та депресивності на фоні застрягання.

Практичної значущості набуває аналіз психологічної інформації за результатами діагностичного тестування психофізіологічних станів студентів і обговорення виявлених проблем з керівниками навчально-наукових підрозділів, кураторами й консультантами академічних груп, батьками першокурсників тощо. Ці заходи сприяють зміцненню психічного здоров’я студентів, суттєвому поліпшенню успішності й психологічному задоволенню від навчання.

Важливу роль у збереженні й розвитку здоров’я студентів відіграє наявність у ВНЗ лікувально-профілактичних установ. У ЧНУ функціонує студентський санаторій-профілакторій загальнотерапевтичного профілю на 50 стаціонарних ліжкомісць, який виконує завдання з реалізації програми соціального захисту студентів, їх оздоровлення й лікування. У цьому закладі щорічно впродовж 14 змін оздоровлюються 700 студентів. Санаторій-профілакторій має всі необхідні умови для надання якісних послуг пацієнтам. Тут установлено сучасне високоефективне медичне обладнання, застосовується широкий спектр лікувальних процедур за найновішими методиками.

Одним із провідних факторів у відновленні порушених функцій організму студента є лікувальне харчування, спрямоване на підвищення стійкості організму до впливу несприятливих явищ зовнішнього середовища, поліпшення загальних показників здоров’я, збереження високого рівня працездатності. Чотириразовий режим харчування, використання рекомендованих медичною наукою продуктів, йодування страв, їх різноманітність, індивідуальне визначення дієти сприяють швидкому й ефективному відновленню здоров’я студентів.

Культивуванню здорового способу життя, збереженню здоров’я студентів сприяє просвітницька робота санаторію-профілакторію. Пацієнти слухають лекції з медичних питань, беруть участь у тематичних бесідах, ознайомлюються з медичними бюлетенями. Комплекс лікувально-оздоровчих заходів, здійснюваний санаторієм-профілакторієм, має відчутний позитивний вплив на розв’язання проблеми поліпшення здоров’я студентів, які мають хронічні захворювання.

Незаперечним позитивним фактором у збереженні й зміцненні здоров’я студентської молоді є заняття фізичною культурою. Для оздоровлення та реабілітації студентів, які знаходяться на диспансерному обліку, мають порушення здоров’я, необхідно організовувати спеціальні заняття в групах лікувальної фізичної культури та в групах спеціального медичного відділення. У ЧНУ впродовж 2008/2009 навчального року в цих групах оздоровлювались засобами фізичної культури 1318 студентів, зокрема 656 у групах ЛФК і 662 у спецмедгрупах. Як свідчить аналіз, заняття у спеціалізованих групах значною мірою сприяють поліпшенню здоров’я студентів.

До важливих чинників, що зумовлюють психологічний мікроклімат у студентському середовищі і впливають на здоров’я, належить тип установки викладача. Є два типи домінантних установок викладачів у стосунках зі студентами: позитивна й негативна. Педагог з низьким рівнем кваліфікації поділяє студентів на „хороших” і „поганих”, відповідно і його ставлення різне, як правило, упереджене. Для педагога-майстра властива позитивна установка у ставленні до студентів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей. Під час занять він часто звертається до студентів доброзичливим поглядом; у ході оцінювання навчальних досягнень не квапить з відповіддю, підбадьорює словом, жестом, поглядом; в індивідуальному спілкуванні заохочує підвищеною увагою, намаганням глибоко проникнути в сутність проблеми, допомо¬гти, підбадьорити посмішкою тощо. Установка викладача має сильний вплив на студента. Самому педагогу власна установка, як правило, бачиться правильною й досконалою і змінити її досить складно. Усталеність установок посилюється зі зростанням стажу педагогічної діяльності.

Отже, незадовільний стан соматичного й психічного здоров’я переважної частини студентів диктує необхідність організовувати навчальний процес і побут молодих людей таким чином, щоб режим праці й умови життя сприяли збереженню, зміцненню й розвитку їхнього здоров’я. Обов’язком кожного викладача є турбота про психосоматичне здоров’я студентів. Організація занять, побудова стосунків зі студентами мають, з одного боку, сприяти створенню спокійної, ділової психологічної атмосфери, мажорного настрою в усіх учасників навчального процесу, а з іншого ? унеможливлювати виникнення конфліктів, суперечок, напруження в спілкуванні.

   

© А. І. Кузьмінський, 2009.
Рейтинг DVK WebDev заказать курсовую в Харькове