|
|
|||||||||||||||||||||||
УКР
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
ПЕДАГОГІЧНІ ВИДАННЯ / е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» / Архів номерів / Випуск №1 [2009] / М. Р. Скоробогатова. Моделi підготовки вчителів початкових класів у вищий школi України УДК 371.1.001:378.6(477) МОДЕЛI ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ Анотація. У статті показані основні моделі підготовки вчителів початкових класів у вузах України. Визначені основні проблеми і тенденції розвитку моделей підготовки майбутніх вчителів початкової школи. Аннотация. В статье показаны основные модели подготовки учителей начальных классов в вузах Украины. Определены основные проблемы и тенденции развития моделей подготовки будущих учителей начальной школы. Abstract. In the article of rosined basic models of preparation of teachers of initial classes are in the institutes of higher of Ukraine. Basic problems and progress of models of preparation of future teachers of initial school trends are certain. Питання про те, якою повинна бути модель підготовки вчителя початкової школи на кожному етапі суспільного розвитку заслуговує особливої уваги і викликає численні спори. В першу чергу обговорюється, чи досить для вчителя мати глибокі знання з свого предмету, а також знання і навики у галузі методики його викладання. Майбутніх вчителів початкової школи необхідно забезпечити професійною, спеціальною і гуманітарною підготовкою, яка зумовлює високий рівень його соціальної зрілості, утвореної, культури, оскільки саме вони закладають фундамент розвитку дитини. Професійна підготовка повинна забезпечувати глибоке знання, розуміння суті суспільства і людини, їх взаємозв'язки в процесі розвитку. Лише за цієї умови вчитель зможе реалізувати один із найважливіших педагогічних принципів єдності навчання і виховання. У зв'язку з підвищеними вимогами до вчителя виникає об'єктивна необхідність розробки нових зразків кваліфікаційних характеристик випускників педагогічних ВНЗ, вони повинні містити вимоги до професійної готовності майбутнього вчителя реалізувати нову програму розвитку особистості школяра щодо показників його соціальної зрілості. До числа цих показників входять інтелектуально-світоглядна, етично-правова, політична, естетична культура, трудова, екологічна, фізична підготовка в їх єдності. Відомо, що кожна професія має власну етику. Головна ознака педагогічної етики – уміння, виходячи з державних інтересів, із суспільною відповідальністю вирішувати навчально-виховні завдання. Саме моделювання закладає ідеальні параметри особистості і професійної діяльності вчителя. Питанням професійної підготовки сучасного вчителя початкової школи України присвячені роботи А. Алексюка, В. Бондаря, Н. Кичук, О. Мороза, О. Савченко та ін. Моделюванню педагогічної освіти свої праці присвятили А. Жваво, О. Глузман, Р. Підкурганная, В. Сазонов, Ю. Сухарников та ін. Розробці моделей вчителів, зокрема вчителів початкових класів, свої дослідження присвятили О.Кiліченко, І.Казанжі, Н.Кузьміна, М.Прокоф'єва, О.Отіч, В.Сластенін, Л.Холміч та ін. Не дивлячись на велику кількість праць, присвячених розробці моделей підготовки вчителів початкової школи, проблема залишається невичерпаною, відомості про моделі залишаються роз'єднаними. До цих пір немає робіт, в яких основні моделі були б узагальнені, зведені в єдине ціле. На підставі вищевикладеного метою даної статті є розгляд і аналіз основних моделей підготовки вчителів початкової школи України у вищих учбових закладах. Модель виховної діяльності вчителя початкових класів, розроблена О. Отіч, презентує структуру виховної діяльності, яка складається з мотиваційно-ціннісного, орієнтаційного, контрольно-регулюючого компонентів, а також підструктуру професійно-методичного досвіду вчителя, який включає професіоналізм його особи і його виховної діяльності [5]. І. Казанжі визначає готовність до позаурочної виховної роботи з учнями як складне інтегроване поняття, що передбачає єдність теоретичної, практичної і морально-етичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів до здійснення всіх видів виховної діяльності з учнями в позаурочний час, встановлення творчих зв'язків з різноманітними позашкільними закладами з питання виховання молодших школярів [1, с. 79]. Своєрідний підхід до підготовки майбутніх вчителів початкової школи до виховної діяльності представлений у дослідженні О. Кiліченко. Автор відзначає, що підготовка до виховної діяльності, до педагогічної взаємодії з учнями молодшого шкільного віку повинна відбуватися за діагностичним, операційним і транспозиційним аспектами. Діагностичний аспект дає можливість визначити наявний стан підготовки до виховної діяльності, операційний аспект – система підготовки студентів до виховної діяльності з учнями молодшого шкільного віку. Транспозиційний аспект передбачає застосування студентами придбаних у вищому учбовому закладі знань, умінь і навичок з організації педагогічної взаємодії в учбово-виховному процесі початкової школи під час практики і подальшої професійної діяльності [2]. У дисертації С. Паршук розроблена модель формування готовності студентів до національного виховання учнів початкових класів. Розглянемо дану модель детальніше. Підготовка студентів до національного виховання учнів початкових класів згідно даної моделі здійснюється в чотири етапи. Метою першого етапу – когнітивно-збагачувального – є збагачення знань студентів з національного виховання, усвідомлення їх значущості в професійній діяльності. Провідними формами на цьому етапі є викладання професійних і психолого-педагогічних дисциплін, спецкурс „Теорія і практика національного виховання в початковій школі”, який читається після вивчення основного курсу психолого-педагогічних дисциплін на педагогічному факультеті. У програму спецкурсу входять теми: „Теорія національного виховання”, „Специфіка національного виховання в початковій школі”, „Національні традиції українського народу”, „Професійна майстерність майбутніх вчителів початкових класів в системі підготовки до національного виховання учнів”. Метою другого, репродуктивно-дiяльністного етапу, є формування практичних навичок і умінь студентів з національного виховання: уміння планувати виховну роботу з національного виховання; уміння здійснювати національне виховання молодших школярів; уміння проводити роботу з різних видів народної творчості. У систему підготовки студентів упроваджені спецпрактикум „Методика національного виховання учнів початкових класів”, де студенти вчаться використовувати теоретичні положення на практиці, аналізуючи конкретні ситуації. Метою третього, конструктивно творчого етапу, є формування і вдосконалення у студентів професійних умінь і навичок з національного виховання учнів початкових класів: уміння вирішувати педагогічні завдання на практиці; уміння розробляти і проводити сценарії і конспекти свят, ранків для молодших школярів, виховні заходи; уміння самостійне підбирати адекватні методики щодо проведення уроків по різних видах народної творчості. Метою оцінно-регулятивного етапу є формування у майбутніх вчителів початкових класів самооцінювання і взаємооцiнювання. На цьому етапі у студентів формуються такі професійно-виховні уміння майбутніх вчителів початкових класів: уміння адекватно оцінювати свою виховну роботу з національного виховання; уміння контролювати, критично аналізувати результати виховної роботи своїх однокурсників з молодшими школярами; уміння визначати шляхи професійного самовдосконалення. Вказані уміння на четвертому етапі формуються безпосередньо в навчальному процесі, у позааудиторних формах науково-дослідної роботи; у різноманітних формах виховної роботи студентів з національного виховання учнів початкових класів (конкурси, вікторини, КВК, вечори народознавців, олімпіади) [6]. Одній із моделей підготовки вчителів початкової школи в педагогічних учбових закладах є модель із сполучених (подвійних) спеціальностей. Спеціальності поєднуються з урахуванням спорідненості галузей наук. Окрім цього на відповідних спеціальностях упроваджуються спеціалізації. Особливість педагогічних спеціалізацій полягає в тому, що вони передбачають як поглиблений зміст відповідних спеціальностей, так і забезпечують необхідну професійну підготовку з новітніх напрямів сучасної науки. Спеціалізації вводяться на відповідних спеціальностях з урахуванням їх органічної спорідненості [3]. Дана модель в Україні бере свій початок з 1954 року і існує по сьогоднішній день. Це було викликано необхідністю практичної підготовки педагогічних працівників, наближенням викладання до потреб шкільного життя. На сьогоднішній день подвійні спеціальності для майбутніх вчителів початкової школи існують як в інститутах і університетах, так і в педагогічних училищах. Модель підготовки майбутніх вчителів початкової школи до роботи з дітьми шестирічного віку, розроблена О. Савченко, є складовою частиною їх загальної професійної підготовки. Вона здійснюється: в процесі лекційного вивчення курсів анатомії і фізіології дитини, педагогіці, віковій психології, часткових методик; на лабораторно-практичних заняттях з педагогіки, психології і частковим методикам; у процесі педагогічної практики як складова частина професійних умінь і навичок; при проведенні елементарних досліджень з проблем навчання і виховання шестирічок і віддзеркалення результатів досліджень в курсових і дипломних роботах; в усіх цих напрямах питання навчання і виховання дітей 6-річного віку розглядаються у взаємозв'язку з іншими темами [7]. М. Прокоф'єва в своєму дисертаційному дослідженні розробила і науково обґрунтувала теоретичну модель інтегрованої підготовки майбутніх вихователів дошкільних установ – вчителів початкових класів. У дослідженні автора педагогічна інтеграція розглядається як процес і результат руху, який характеризується взаємозв'язками і взаємопроникненням явищ, які приводять до виникнення їх цілісності, системності, нової інтегральної якості. Інтегрований процес – це об'єднаний процес, заснований на розвитку взаємозв'язків між елементами і направлений на ефективне досягнень цілей. Модель фахівця інтеграційного профілю формується в процесі інтеграційно-педагогічної діяльності, в ході якої реалізуються завдання професійної підготовки вихователів дошкільних установ і вчителів початкових класів. Модель включає єдність цілей, змісту, етапів навчання, педагогічних умов, контролю, корекції і оцінювання результатів учбової, науково-дослідної і практичної діяльності студентів. Мету підготовки фахівців інтеграційного профілю зумовлює зміст освіти, який охоплює систему узагальнених знань, умінь і способів дій, а також прийоми творчої діяльності і професійного спілкування. Організація педагогічного процесу охоплює умовно виділені етапи навчання, а саме: мотиваційний етап, метою якого є формування спрямованості особі фахівця, пов'язаний з систематичним оволодінням нової інформації психолого-педагогічного характеру, позитивній мотивації навчання, відкритості до нового, готовності до вирішення професійних завдань на інноваційних основах оволодіння початковим об'ємом теоретичних знань; інформаційно-методичний, який передбачає формування основ професійного мислення, освоєння інтегрованої суми науково-педагогічних знань, оволодіння системою узагальнених педагогічних понять і їх інтеграцію з практикою, формування професійно-педагогічних умінь і способів діяльності, які реалізуються в педагогічних технологіях; функціонально-інструментальний, направлений на розвиток потреб і здібностей приймати, переробляти і використовувати інформацію для вирішення педагогічних завдань на основі трансформації прийомів навчальної і дослідницької роботи в педагогічні вміння, застосування узагальнених, змістовно-процесуальних способів дій у варіативних умовах педагогічної практики; ціннісний, який дозволяє студентам визначати і засвоювати особистісні і професійні орієнтації, принципи і основи майбутньої педагогічної діяльності, сформувати основи загальної і професійної культури; оцінно-рефлективний, орієнтований на рефлексію студентами науково-виховної діяльності, закріплення настанов на саморозвиток і самовдосконалення, формування творчого професійного мислення, гнучкості і практичності особового розвитку [8]. У дисертаційному дослідженні Л. Хоміч розроблена концептуальна модель психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів. Головними компонентами даної моделі є мета, функції, структура, зміст, форми і методи, контроль. Рівень їх розробленості, взаємодії один з одним визначає ефективність підготовки фахівця. Зміст психолого-педагогічної підготовки майбутнього фахівця слід розглядати як комплекс, в основі якого знаходиться програмно цільовий метод планування і управління процесом навчання, які повинні забезпечувати інтеграцію дисциплін циклу і відображати сучасний рівень розвитку тієї або іншої науки, її специфіку. Розроблена концептуальна модель системи психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів реалізується на трьох рівнях, зокрема в процесі учбово-пізнавальної діяльності студентів, під час науково-дослідної самостійної роботи і в процесі учбово-практичної діяльності в школі [10]. Література
© М. Р. Скоробогатова, 2009. Надійшла до редколегії 26.02.2009 р.
|
||||||||||||||||||||||
заказать курсовую в Харькове |