Портал засновано за підтримки Донецького обласного благодійного Фонду сприяння освітнім інтелектуальним інвестиціям (свідоцтво про Держреєстрацію № 402, видане 04.11.2008 р. Головним управлінням юстиції у Донецькій області, свідоцтво про Держреєстрацію серія А00 № 729147, видане 11.11.2008 р. Слов'янським міськвиконкомом). Портал зареєстровано Держкомітетом з інформатизації України 16.10.2009 р. (лист № 1737/05-09) як електронний інформаційний ресурс.
УКР
РУС
 
Т. М. ОЛЕНДР. ПРОГРАМИ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ, ЩО ЗДОБУВАЮТЬ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ БАКАЛАВРА У США Й УКРАЇНІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ
 
  Версия для печати

ВХІД             Реєстрація

ПЕДАГОГІЧНІ ВИДАННЯ / е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» / Архів номерів / Випуск №1 [2009] / Т. М. Олендр. Програми підготовки студентів природничих спеціальностей, що здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра у США й Україні: порівняльний аспект

УДК 378.22:5 (73) (477)

Т. М. Олендр

ПРОГРАМИ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ,
ЩО ЗДОБУВАЮТЬ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ БАКАЛАВРА
У США Й УКРАЇНІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ

Анотація. В статті проаналізовано програми підготовки бакалавра в галузі природничих наук кращих американських та одного українського університетів. Розглянуто основні відмінності систем вищої освіти США та України. Визначено основні чинники підвищення якості підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр у вітчизняних університетах.
Ключові слова:
програми підготовки, бакалавр, вища освіта США, вища освіта України, природничо-наукові спеціальності.

Аннотация. В статье проанализированы программы подготовки бакалавра естественных наук лучших американских и одного украинского университетов. Рассмотрены основные отличия систем высшего образования США и Украины. Определены основные меры повышения качества подготовки специалистов образовательно-квалификационного уровня бакалавр в отечественных университетах.
Ключевые слова: программы подготовки, бакалавр, высшее образование США, высшее образование Украины, естественно-научные специальности.

Abstract. Undergraduate Degree Programs in Biological Sciences of the best American and one Ukrainian Universities have been analyzed. Main differences between the systems of higher education of the USA and Ukraine have been studied. Basic measures to improve the quality of Bachelor of Sciences training in Ukrainian universities have been determined.
Keywords:
programs of preparation, bachelor, higher education of the USA, higher education of Ukraine, natural-science specialities.

Сьогодні у світі все чіткіше усвідомлюють кризові риси людської цивілізації, які відчуваються у загостренні соціально-політичних, економічних, національних, екологічних та духовно-моральних проблем. Очевидним є той факт, що у світі все динамічнішим стає процес модернізації навчальної діяльності і пошуку засобів забезпечення її належної якості, а одним зі шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його з сучасними вимогами, інтеграцією до європейського та світового просторів є орієнтація на досвід зарубіжних країн, в яких функціонують системи освіти високої якості і рівень розвитку суспільства визначається ґрунтовністю фахової підготовки громадян. У зв’язку з входженням України до Європейського освітнього і наукового поля наголошується на якості й універсальності підготовки випускника вищої школи, його адаптованості до ринку праці. Відомо, що визначальними критеріями освіти в рамках Болонського процесу є: якість підготовки фахівців, зміцнення довіри між суб’єктами освіти, відповідність європейському ринку праці, мобільність, сумісність кваліфікації на етапах підготовки у вищій школі та післядипломному навчанні, посилення конкурентоспроможності Європейської системи освіти [1] з метою протистояння американській системі освіти та зменшення відтоку студентів і наукової еліти з Європи до США. Створення єдиної зони європейської вищої освіти дасть можливість підвищити якість та доступність знань на цьому континенті, конкурувати з американськими університетами, які лідирують на світовому ринку освітніх послуг [5; 7]. Тому вивчення організації та функціонування системи вищої освіти в США набуває чільної актуальності.

Біологія є тією академічною сферою, яка відіграє важливу роль у сучасному розвитку суспільства (вирішення питань ресурсного забезпечення людства, захист навколишнього середовища, розв’язання медичних проблем, тощо), що спонукає до переосмислення вимог до фахової підготовки випускників університетів із цього профілю. Щоб отримати успішну кар’єру після закінчення вищого навчального закладу, студентам природничих спеціальностей потрібні наукові знання, експериментальна практика, математичні та комунікативні навички [6]. Вимоги до визначення рівня знань, умінь та навичок, якого студенти повинні досягти, викладено в стандартах освіти у вигляді навчальних планів (НП) та програм.

Аналіз наукової літератури свідчить про те, що проблемі аналізу навчальних планів підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня (ОКР) „бакалавр” присвячено невелику кількість робіт. Ще в меншій кількості праць аналізуються навчальні плани підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” природничих спеціальностей [2]. Тому метою статті є спроба з’ясувати специфіку підготовки фахівців ОКР „бакалавр” у галузі природничих наук на основі аналізу освітньо-професійних програм університетів США і України.

Керуючись метою та завданнями роботи, ми проаналізували каталоги з переліком дисциплін, необхідних для здобуття рівня освіти „бакалавр” (Undergraduate Degree programs) трьох американських університетів, які увійшли до числа 200 кращих університетів світу як за загальним рейтингом, так і за рівнем викладання природничих дисциплін [7]: Гарвардський Університет, Університет штату Іллінойс та Університет Південної Каліфорнії і порівняли їх із навчальними планами підготовки бакалавра за напрямом підготовки 0101 „Педагогічна освіта” (за спеціальністю 6.010100 Педагогіка і методика середньої освіти. Біологія) Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ).

В Україні стандарт на підготовку бакалавра біології, а також педагогіки і методики середньої освіти (біологія, хімія та ін.) встановлює, що навчальний план підготовки бакалавра має чотири групи дисциплін: 1) гуманітарної та соціально-економічної підготовки; 2) природничо-наукової (фундаментальної підготовки); 3) професійної та практичної (професійно-орієнтованої) підготовки; 4) вибіркові навчальні дисципліни. При цьому кількість навчальних дисциплін, їх перелік і розподіл за семестрами є фіксованими.

Головною відмінністю навчання у вищих навчальних закладах США є надання студентам можливості самостійно складати свій навчальний план і відвідувати навчальні курси за власним вибором. З цією метою американські вищі навчальні заклади (ВНЗ) пропонують щорічні спеціальні каталоги з переліком навчальних програм підготовки бакалаврів, магістрів та докторів наук за різними спеціальностями, що містять назви навчальних дисциплін (і короткий опис їх змісту), а також перелік дисциплін, обов’язкових для отримання диплома певного освітнього рівня. Здебільшого в американських університетах навчальні дисципліни згруповано у чотири блоки, аналогічні прийнятим нині в Україні (табл. 1). Кожен американський університет самостійно обирає найбільш прийнятну назву для позначення згаданих блоків. Окремі університети приймають інше групування навчальних дисциплін. Так, у Гарвардському Університеті виокремлено три блоки, з яких перший і третій відповідають першій і четвертій групам навчальних дисциплін стандарту України, а другий блок поєднує дисципліни другої і третьої груп галузевого стандарту вищої освіти України (табл. 1). При цьому кількість навчальних годин, відведених на вивчення дисциплін тотожних блоків, в американських університетах розподіляється неоднаково, а часом може варіюватися навіть у межах одного університету (див. табл. 1, Університет штату Іллінойс).

Таблиця 1

Основні блоки навчальних дисциплін
за програмою підготовки бакалавра в галузі
природничих наук досліджуваних університетів


   Назва університету  
   Блоки/цикли навчальних дисциплін  
  % НП 
Harvard University
Гарвардський Університет
1. Program of General Education
2. Fields of Concentration
3. Freely chosen
25
50
25
University of Illinois
Університет штату Іллінойс
1. Course Requirements
2. Required Prerequisite and Collateral Courses
3. Major Requirements
4. Electives
21-38
27
30
3-23
University of Southern California
Університет Південної Каліфорнії
1. General Education Requirements
2. Major Core Courses
3. Collateral Sciences Core
4. Free elective units
31
50
19
*
Тернопільський національний
педагогічний університет
ім. В. Гнатюка
1. Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки
2. Цикл дисциплін природничо-наукової (фундаментальної підготовки)
3. Цикл дисциплін професійної та практичної (професійно-орієнтованої) підготовки
4. Дисципліни за вибором студента
21
25
51
3

Примітка: * – дисципліни, які не входять в обов’язкове число кредитів

Суть управлінської філософії Гарвардського Університету полягає в тому, що освіта повинна бути структурованою, послідовною й одночасно максимально гнучкою та придатною для індивідуального вибору студентів. Кожен студент має змогу обирати по чотири предмети в осінньому та весняному семестрах. У середньому студент Гарварду проводить 12 годин на тиждень в аудиторії, а наш студент від 15 до 20 годин. Так, у ТНПУ від 10 до 12 предметів на семестр є обов’язковими для всіх. Вибір дисциплін в американських університетах здійснюється під ретельним керівництвом академічного радника (Academic Advisor), який опікується невеликою кількістю студентів (у Гарварді на нього припадає вісім осіб). Заняття, які проводяться викладачами в малих групах (не більше 10 студентів) чи індивідуально за програмою спеціалізації, є основною частиною навчання студентів. В університетах США немає довгих лекцій та семінарів, де обов’язково потрібно бути присутнім і вести записи інформації, що подає лектор. Близько 75 % часу студент витрачає на самопідготовку.

Для оцінювання роботи студентів в американських університетах використовується буквена система оцінювання (Letter Grades) і небуквена система оцінювання (Non-Letter Grades). Буквена визначає рівень знань і навичок, набутих студентами в процесі навчання (табл. 2), а небуквена – інші аспекти перебігу навчального процесу: незарахування кредитів у зв’язку з пропусками занять; відтермінування часу складання іспитів; неможливість продовження навчання та ін. За семестр у середньому студенти набирають 15-16 кредитів. Визначення кількості кредитів за кожну дисципліну пропорційне кількості аудиторних годин. Для одержання ступеня бакалавра необхідно набрати від 120 до 128 кредитів, з яких 60–70 кредитів – за фахом. Практика не входить до кількості обов’язкових кредитів і є добровільною, але враховується під час працевлаштування студентів. Система кредитів регулює діяльність університету: навчальні плани та програми, розклад занять, присудження ступенів, визначення оплати за навчання та оцінку знань студентів.

Таблиця 2

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
за буквеною системою оцінювання, прийнятою в США


    Символ    
Критерії оцінювання
A, A-виставляється за роботу відмінної якості і вказує на повне засвоєння матеріалу предмету – 4 бали
B+, B, B-виставляється за роботу, яка вказує на добре розуміння матеріалу курсу, добре оволодіння навичками, необхідними для роботи – 3 бали
C+, C, C-виставляється за роботу, яка вказує на адекватне та задовільне розуміння матеріалу курсу і оволодіння навичками, які задовольняють основні вимоги для виконання визначених завдань – 2 бали
D+, D, D-виставляється за незадовільну роботу, але вказує на деяке мінімальне оволодіння матеріалом курсу та мінімальну участь в роботі на занятті, що може зараховуватися для отримання кредиту в межах ступеня – 1 бал
Eвиставляється за роботу, яка є незадовільною і не може зараховуватися для отримання кредиту в межах ступеня – 0 балів

Заслуговує на запозичення, на нашу думку, система отримання студентом американських університетів середнього балу за семестр (Weighted Average), що ґрунтується на диференційованому оцінюванні питомої ваги окремих навчальних дисциплін. Кількість балів за кожну навчальну дисципліну залежить від кількості кредитів, відведених на її вивчення. Якщо дисципліна налічує чотири кредити і студент складає її на „відмінно”, то кількість кредитів множиться на оцінку, а студент отримує відповідну кількість балів. Отримана таким чином кількість балів за кожну зараховану за семестр дисципліну додається, і сума ділиться на загальну кількість кредитів, засвоєних за семестр. Вирахуваний середній бал дозволяє відобразити успішність студента в оволодінні різним за обсягом і фаховою значимістю матеріалом засвоєних навчальних дисциплін.

В університетах України студент отримує максимально 100 балів за кожну дисципліну незалежно від кількості її кредитів. При цьому кількість кредитів, передбачених за навчальну дисципліну в українських університетах, варіює від одного до десяти (найчастіше 3-6), а в деяких університетах може складати і більше кредитів. Недоліки такого обчислення середнього балу наочно демонструє наступний приклад. При складанні заліково-екзаменаційної сесії за п’ятий семестр студенти ТНПУ серед інших навчальних дисциплін складають „Етику і естетику”, на вивчення якої за навчальним планом відведено 1,5 кредити і „Органічну хімію” – 5 кредитів. У разі відмінного засвоєння матеріалу з органічної хімії (фундаментальної дисципліни природничо-наукової підготовки, знання з якої необхідні при подальшому засвоєнні таких дисциплін професійно-орієнтованої підготовки, як біологічна хімія, молекулярна біологія та ін.), студент отримає максимально 100 балів. При цьому, якщо знання студента з „Етики і естетики” будуть оцінені у 60 балів, то середній бал успішності студента значно понизиться, що відобразиться на загальному рейтингу студента. Охарактеризований вище підхід до обчислення середнього балу в американських університетах дозволяє нівелювати вплив нефахових дисциплін на рівень професійної підготовки студента.

Слід зазначити, що структура кожного американського університету відрізняється своїми особливими рисами. Здебільшого американський університет складається з коледжів, шкіл та факультетів. Усі студенти університету є членами університетської громади. Одночасно вони є студентами коледжу, а деякі з них одночасно є студентами факультету чи школи, які надають можливість навчатися за програмою, що передбачає отримання ступеня. Наприклад, студент, який вивчає біологічні науки як основний напрямок, є членом університету, коледжу гуманітарних і природничих наук та факультету біологічних наук.

За програмою коледжу студенти вивчають загальноосвітні предмети за вибором, предмети галузі спеціалізації та споріднені зі спеціалізацією предмети. Студент має право обирати спеціалізацію в будь-який час навчання, але повинен зареєструвати її і почати офіційно вивчати на початку третього року навчання. Для деяких спеціалізацій із природничих наук для отримання ступеня бакалавра наук потрібно визначитися зі спеціалізацією на початку повного курсу навчання, і таким чином програма виконується протягом чотирьох років.

Для більш детального аналізу розглянемо програму підготовки бакалаврів наук та бакалаврів мистецтв на факультеті біологічних наук Університету Південної Каліфорнії, який має великий досвід проведення наукових досліджень і пишається видатними науковцями у трьох напрямках: біологія морських екосистем, молекулярна біологія, статистика в біології та нейрологія. Студентові надається значна свобода у створенні індивідуальної програми з урахуванням професійних інтересів. Індивідуальна програма охоплює вивчення дисциплін, об’єднаних у чотири блоки (див. табл. 1).

У межах загальноосвітньої програми до навчальних планів студентів введені такі дисципліни: по одному курсу з шести запропонованих категорій, які входять до циклу загальної освіти; два курси з „Написання наукового ессе”, де студенти удосконалюють грамотність, вчаться аналізувати та чітко викладати свої думки в письмовому вигляді; один курс, який охоплює вивчення відмінностей між групами людей різного віку, раси, статі, релігії, мови, сексуальної орієнтації, соціального класу і як з ними співіснувати в межах одного соціуму; один курс з іноземної мови, яку можна вивчати з будь-якого рівня. Загалом загальноосвітній цикл включає вивчення десяти дисциплін. У змісті циклу обов’язкових професійних дисциплін виділяють два рівні – нижчий і вищий, кожен з яких містить одинадцять і п’ять навчальних дисциплін відповідно. До циклу обов’язкових професійних дисциплін нижчого рівня входять дисципліни, які дають широку наукову базу, що дає змогу перейти до вивчення більш вузько-профільних дисциплін вищого рівня. З курсів обмеженого вибору повинно бути засвоєно шість дисциплін. Таким чином, загалом необхідно засвоїти 32 дисципліни (курси) по чотири кредити, що в сумі складає 128 кредитів. Курси необмеженого вибору є необов’язковими (3–4 курси) і до кількості обов’язкових не зараховуються. Упродовж навчання студенти виконують дослідницьку роботу, але вона, як правило, не зараховується як кредит. Лише в окремих випадках вона може бути оцінена і зарахована як кредит за попереднім узгодженням із радником.
Загалом уся система вищої освіти США спрямована на індивідуалізацію навчання та підвищення ролі самостійної роботи в процесі навчання. Основними рисами, які б варто було запозичити з досвіду діяльності університетів США, є: а) відсутність лімітованого часу на вивчення кожної навчальної дисципліни, що дає можливість засвоїти навчальний матеріал відповідно до індивідуальних здібностей кожного студента; б) можливість складання навчального плану самим студентом під керівництвом академічного радника, що дозволяє студентові обирати дисципліни і їх рівень, які становлять коло його науково-професійних інтересів, дотримуючись переліку обов’язкових дисциплін та кількості кредитів, відведених на їх вивчення; в) можливість обрання спеціалізації не на момент вступу до університету, а уже під час навчання; г) суворий контроль якості засвоєння навчального матеріалу і можливість перейти до вивчення нової навчальної дисципліни лише при засвоєнні матеріалу попередньої; д) використання лекцій як форми розвивального навчання (спрямування у навчанні та ознайомлення з новими тенденціями чи напрямками розвитку певної галузі), а не основного джерела інформації; е) стимулювання систематичної самостійної роботи студентів із метою підвищення якості їхніх знань; є) заохочення до здорової конкуренції у навчанні; ж) урахування фахової значущості й обсягу кредитів (годин) засвоєних навчальних дисциплін для диференційованого оцінювання навчальних досягнень студентів у процесі фахової підготовки (пропорційне збільшення кількості балів відповідно до кількості кредитів).

Для порівняння проаналізуємо навчальний план бакалавра у галузі природничих наук на прикладі ТНПУ. Прийнятий Міністерством освіти і науки України стандарт вищої освіти на підготовку бакалавра за напрямом підготовки 0101 „Педагогічна освіта” (за спеціальністю 6.010100 Педагогіка і методика середньої освіти. Біологія) встановлює, що навчальний план бакалавра має три цикли дисциплін: гуманітарної та соціально-економічної підготовки, природничо-наукової (фундаментальної) підготовки, професійної та практичної (професійно-орієнтованої) підготовки, а також спецкурси вільного вибору (табл. 1). Відповідно до робочого навчального плану зі спеціальності біологія, затвердженому вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка 24 квітня 2008 року, на перший цикл дисциплін відводиться 1620 годин навчального часу (г.н.ч.). Усі дисципліни цього циклу є нормативними. Другий цикл дисциплін займає 1872 г.н.ч. і поділяється на нормативну частину циклу (1584 г.н.ч.) та варіативну (вибіркову) частину циклу (288 г.н.ч.). Третій цикл дисциплін (3924 г.н.ч.) теж поділяється на нормативну частину циклу (3690 г.н.ч.) та варіативну частину циклу (234 г.н.ч.). Крім того, у плані подаються спецкурси, які студент може вибирати самостійно – (180 г.н.ч.). На навчання за програмою бакалавра відводиться чотири роки (8 семестрів) чи 7596 г.н.ч. Так, на перший цикл дисциплін відводиться – 21%, на другий цикл – 25% і на третій цикл дисциплін – 51% від загального обсягу годин, вказаного у навчальному плані. І лише 3% часу відводиться на дисципліни за вибором студента. Зазначимо, що навчальним планом для студентів стаціонарної форми навчання в ТНПУ на аудиторну роботу відведено 51% загального навчального часу, а 49% планується як самостійна та індивідуальна робота, з яких лише 10% контролюється викладачем під час індивідуальної роботи зі студентами. Інші знання, набуті студентами під час виконання самостійної роботи, перевіряються у процесі проведення практично-семінарських і лабораторних робіт, а також за допомогою різних форм проміжного та підсумкового контролю. У розділі „Практика” виокремлюють навчальну та виробничу практику. Загальна кількість годин становить 864 г.н.ч. Значний відсоток часу, який відводиться на навчальну практику, зокрема з таких навчальних дисциплін: ботаніка, зоологія, геологія, фізіологія рослин, проходить на спеціальних навчально-дослідних базах (біостанціях, стаціонарах), у ботанічних садах, у регіональних заказниках-заповідниках, лабораторіях виробничих підприємств і науково-дослідних установ аграрного та біологічного профілю та ін.

Увесь навчальний процес підготовки бакалавра зі спеціальності біологія у вітчизняних університетах становить 240 кредитів, що означає – за один академічний рік студентові потрібно набрати 60 кредитів, а за семестр 30 кредитів. Це відповідає необхідності вивчення 62 навчальних дисциплін (з них лише чотири передбачають вільний вибір студента), – це тоді, коли американським студентам для отримання вказаного ОКР необхідно засвоєння значно меншої кількості навчальних дисциплін (32 – для студентів Університету Південної Каліфорнії).
Отже, при порівнянні освітніх програм бакалавра у галузі природничих наук кращих американських університетів із українськими, на прикладі ТНПУ, привертає увагу низка розбіжностей, які негативно впливають на якість вищої освіти в Україні: величезна кількість навчальних дисциплін, розподілених за семестрами в обов’язковому порядку без урахування індивідуальних можливостей студентів; необхідність обрання майбутньої спеціальності на момент вступу до університету; недостатній контроль за якістю виконання студентами самостійної роботи; виведення середнього балу за семестр, а отже і нарахування стипендії та формування загального рейтингу студентів без врахування фахової значущості й обсягу кредитів (годин) засвоєних навчальних дисциплін.

Незважаючи на академічну свободу американських університетів, зміст програм у галузі біологічних наук є фактично тотожним, а гнучкий багатокомпонентний навчальний план дає змогу поєднувати необхідні основи професійної підготовки з можливістю обирати індивідуальну стратегію навчання. Для американських університетів притаманна єдина модель здобуття ступеня бакалавра: виконання кредитної програми, яка забезпечує мобільність студентів та гнучкість програми; великій вибір спеціальних та суміжних із спеціальністю дисциплін, серед яких університет визначає дисципліни для обов’язкового вивчення, дисципліни обмеженого вибору та вільного вибору. Вивчення позитивного досвіду діяльності університетів США приведе до прискорення реформ у галузі вищої освіти України та сприятиме інтеграції національної системи освіти в європейський освітній простір.

Література

  1. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник [За редакцією В. Г. Кременя]. – К.: Освіта, 2004. – 384 с.
  2. Лісьєв В. М. Моніторинг галузевого стандарту вищої освіти України, освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра напряму підготовки 070 «Екологія» [Електронний ресурс] / В. М. Лісьєв, Г. М. Желновач. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/22_NIOBG_2007/Ecologia/25037.doc.html
  3. Офіційний сайт Гарвардського університету [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.harvard.edu/, http://www.lifesciences.fas.harvard.edu/
  4. Офіційний сайт Університету Південної Каліфорнії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.usc.edu/dept/publications/cat2008/schools/college /bisc/undergraduate.html
  5. Пивоварова О. Організаційно-педагогічні особливості професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах США / Пивоварова О. // Освіта і управління. – 2007. – №1. – C. 121-128.
  6. Bio 2010: transforming undergraduate education for future research biologists / Committee on Undergraduate Biology Education to Prepare Research Scientists for the 21st Century, Board on Life Sciences, Division on Earth and Life Studies, the National Research Council of the National Academies, 2003. – 192 p.
  7. QS Top Universities: Top 200 universities in the THE QS World Ranking [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.topuniversities.com/worlduniversity rankings/
  8. Undergraduate Catalog UIC 2005-2007 University of Illinois at Chicago / Office of Academic and Enrollment Services (MC 103) University of Illinois at Chicago. – Volume 37. – June 1, 2005. – 398 p.
© Т. М. Олендр, 2009.
Надійшла до редколегії 22.02.2009
Рейтинг DVK WebDev заказать курсовую в Харькове