Портал засновано за підтримки Донецького обласного благодійного Фонду сприяння освітнім інтелектуальним інвестиціям (свідоцтво про Держреєстрацію № 402, видане 04.11.2008 р. Головним управлінням юстиції у Донецькій області, свідоцтво про Держреєстрацію серія А00 № 729147, видане 11.11.2008 р. Слов'янським міськвиконкомом). Портал зареєстровано Держкомітетом з інформатизації України 16.10.2009 р. (лист № 1737/05-09) як електронний інформаційний ресурс.
УКР
РУС
 
О. Л. ПРОЦЕНКО. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ ЕКОЛОГІЇ СТУДЕНТАМ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
 
  Версия для печати

ВХІД             Реєстрація

ПЕДАГОГІЧНІ ВИДАННЯ / е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» / Архів номерів / Випуск №1 [2008] / О. Л. Проценко. Сучасні підходи до викладання екології студентам економічних спеціальностей

УДК 502.4(447.75)

О. Л. Проценко

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ ЕКОЛОГІЇ СТУДЕНТАМ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Анотація. Стаття присвячена питанню оптимізації викладання нормативного предмету „Екологія“ студентам освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр“, які навчаються за напрямом 0501 „Економіка і підприємництво“

Наш час характеризується інтенсивною інтернаціоналізацією всіх сфер суспільного життя. Не оминула вона і освітню галузь. В Європі у сфері університетської освіти інтернаціоналізація пов’язана з Болонським процесом. Зараз Україна трансформує свою систему вищої освіти в напрямі адаптації до вимог цього процесу, що свідчить про розуміння керівництвом держави необхідності пристосуванні до реалій сучасності. Враховуючи те, що наслідком економічної інтернаціоналізації стала глобальна екологічна криза, очевидною є необхідність поглибленого вивчення студентами-економістами питань екології, природокористування, охорони природи. Фундаментальні і прикладні аспекти екології і економіки в наш час надзвичайно тісно пов’язані. В той же час заміна національного кредиту (54 академічні години) на європейський кредит (36 академічних годин) в освітньо-професійних програмах підготовки бакалаврів з напряму „Економіка і підприємництво“, на жаль, призвела до зменшення обсягів викладання екології. Вважаємо, що ситуацію, яка склалася, необхідно дослідити з метою прогнозування можливих наслідків впровадження нових освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів.

Питання екологічного виховання фахівців-економістів піднімаються у значній кількості робіт [1; 2; 3; 4; 5; 6]. Більше того, число таких робіт невпинно зростає. Проте відсутня одностайність думки щодо того, яку саме екологію слід викладати економістам, в якому обсязі її викладати та яким чином її викладати.

Мета дослідження полягає у вивченні ситуації, яка склалася в Україні у сфері викладання екології студентам-економістам, виявленні можливих наслідків зменшення обсягу викладання екології цій категорії студентів.

Загальним місцем стало твердження щодо того, що екологія і економіка є нероздільними в наш час і це дійсно так, адже людина є єдиною з живих істот, яка створила економіку. Як істота біологічна, людина потребує таких якісних характеристик довкілля, які не шкодили б її організму і забезпечували її відтворення. Як істота „економічна“ людина використовує довкілля як простір для життя, джерело ресурсів і як місце куди повертаються відходи. Наслідком економічної діяльності людства стала сучасна глобальна екологічна криза, що характеризується різноманітними проявами, які коротко можна охарактеризувати як різке погіршення життєво важливих для людини, як для живої істоти показників довкілля.

Таким чином, у наш час біологічна сутність людини увійшла у різке протиріччя з її економічними потребами, спричинивши глобальні зміни в біосфері. Ситуація і далі продовжує погіршуватися.

У країнах Європи розуміння необхідності формування екологічної свідомості у широких верств населення, а перш за все у управлінців прийшло достатньо давно. Директиви Європейського співтовариства з кінця 80-х років ХХ ст. передбачають обов’язкове викладання екології в навчальних закладах в тому числі й у вищих [7].

В Україні освітньо-професійні програми підготовки студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, які навчаються за напрямом 0501 „Економіка і підприємництво“ завжди передбачали викладання предмету, який в різних їх варіантах називався „Основи екології“, „Екологія“ та на вивчення якого відводилося значно більше часу [8], ніж це передбачено новою освітньо-професійною програмою їх підготовки прийнятою [9] .

Зрозуміло, що прийняття нової освітньо-професійної програми підготовки студентів-економістів – це крок до наближення її змісту і форми до вимог європейських освітніх стандартів. Змінилося змістове наповнення програми, змінився і обсяг годин, який відводиться на вивчення предметів порівняно з її попередніми редакціями. Очевидно, це зумовлено як об’єктивними причинами, а саме зменшенням обсягу навчального кредиту з 54 до 36 академічних годин, так, можливо, й суб’єктивними причинами, які, на наш погляд, можна визначити як поділ предметів на основні і другорядні.

Однією з найважливіших функцій освіти, а тим більше вищої, є формування відповідної системи знань, умінь та навичок у студента. Формування системи знань передбачає, перш за все системність викладання предмету. Системність викладання полягає у висвітленні питань, які відносяться до предмету вивчення певної дисципліни, в їх взаємозв’язках та у висвітленні взаємозв’язків даної дисципліни з іншими дисциплінами.

Розглядаючи питання змістового наповнення курсу екології для студентів-економістів можна констатувати, що більш-менш задовільний стан, який існував в цьому питанні до 2006 року, з прийняттям нової освітньо-професійної програми може бути охарактеризований не інакше як незадовільний.

Попередньою редакцією ОПП 2002 року передбачалося вивчення студентами 14 тем з екології, а саме:

Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни.

Тема 2. Наукові основи раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища.

Тема 3. Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на навколишнє середовище.

Тема 4. Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів.

Тема 5. Управління природокористуванням та правовий захист навколишнього середовища.

Тема 6. Екологічний моніторинг. Система екологічної інформації.

Тема 7. Госпрозрахунковий механізм раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища.

Тема 8. Економічна та соціальна ефективність здійснення природоохоронних заходів.

Тема 9. Планування раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища.

Тема 10. Науково-технічний прогрес та економіка природокористування.

Тема 11. Екологічна експертиза та проблеми її організації.

Тема 12. Регіональні екологічні проблеми України.

Тема 13. Міжнародний досвід співробітництва в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування.

Тема 14. Екологічна освіта населення.

З наведеного переліку видно, що преважна більшість тем відносяться до великої екології, а саме біологічної екології, природокористування, охорони природи, соціальної екології, екологічного менеджменту і права. Решта – теми, які торкаються питань економіки природокористування.

Нова редакція ОПП передбачає вивчення студентами курсу „Екологія“ як модулю предмету „Регіональна економіка“. Модуль екологія складається „Екологія“ лише п’ять тем, які за назвами практично співпадають з назвами тем 2, 6, 7, 8, 13 з наведеного вище списку. З переліку цих тем видно, що вони, крім теми другої, мають відношення виключно до питань економіки природокористування. Вивчення майбутніми економістами питань економіки природокористування є цілком логічним і навіть необхідним. Більше того, на нашу думку, доцільним є запровадження курсу „Економіка природокористування“ як самостійного предмету або розділу до інших предметів економічного циклу.

Повертаючись до ситуації, яка склалася з викладанням екології студентам-економістам, констатуємо, що предмет, який в ОПП студентів освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр“, що навчаються за напрямом 0501 „Економіка і підприємництво“, носить назву „Екологія“ за змістом фактично цій назві не відповідає. Таким чином, при збереженні формальної ознаки (назва предмету) викладання предмету „Екологія“ як науки про взаємозв’язок і взаємний вплив живих організмів між собою та з навколишнім природним середовищем, для цієї категорії студентів припинене. Включення окремих питань курсу екології до навчальних програм інших предметів, таких як „Розміщення продуктивних сил“, „Економіка“, „Політекономія“ тощо не вирішує питання формування системи екологічних знань і екологічного світогляду у фахівця, оскільки ці дисципліни мають цілком відмінні від екології, як науки, об’єкти вивчення, мету, завдання, принципи і методологію.

Таким чином, результатом впровадження нових ОПП підготовки економістів і менеджерів стала деекологізації української економічної освіти, в той час як світовою тенденцією є її поглиблена екологізація. Екологізація освіти, а тим більше економічної і управлінської, – це вимога часу. Ще зовсім недавно одна людина могла зробити не так багато в сфері нищення довкілля. Зараз одна людина безпосередньо своїми діями, а також на рівні прийняття рішень може нанести величезну шкоду довкіллю на значних територіях.

Причинами шкоди довкіллю, яка спричиняється людиною, є екологічне невігластво, незнання і нерозуміння законів екології, а також нездатність сучасної економічної і управлінської вищої освіти готувати екологічно свідомих фахівців з достатнім рівнем екологічної підготовки. Сучасна мікроекономіка і макроекономіка не мають спільного погляду на раціональне природокористування і охорону довкілля. Раціональне природокористування, охорона природи на рівні мікроекономіки – це ніщо інше як збитки. З макроекономічної точки зору, якісний стан довкілля є важливим показником, який справляє неабиякий вплив на стан економіки як окремих держав, так і загалом світової економіки.

Студенти, які вчаться за напрямом 0501 „Економіка і підприємництво“, – це фахівці, які готують себе до роботи у сфері організації виробництва і фінансових потоків, контролю та управління ними.

У ситуації, яка сьогодні склалася у сфері економічної освіти в Україні, екологічний аспект підготовки цієї категорії студентів виявився цілком втраченим. При збереженні існуючого стану речей з викладанням курсу „Екологія“ студентам-економістам в їх свідомості, а отже і в діях неминуче виникне „розрив“ щодо способів дій при вирішенні питань раціонального природокористування, охорони природи, підтримання і покращення стану довкілля.

Можливість ліквідувати цей „розрив“ може з’явитися лише у випадку формування у фахівця цілісного екологічного світогляду, розуміння сучасного екологічного стану як на локальному рівні, так і в масштабах планети. При цьому, система усвідомлених екологічних переконань повинна знаходитися у нерозривному зв’язку з характером основної діяльності фахівців.

У зв’язку з вище викладеним вважаємо, що з метою виправлення ситуації, яка існує зараз, доцільно зробити наступні кроки:

1) внести корективи до ОПП студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, які навчаються за напрямом 0501 „Економіка і підприємництво“ в частині приведення тематики модулю „Екологія“ у відповідність з його назвою. Пропонуємо наступну мінімальну тематику:

Тема 1. Предмет, метод і завдання екології.

Тема 2. Наукові основи раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища.

Тема 3. Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля.

Тема 4. Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів.

Тема 5. Економічна та соціальна ефективність здійснення природоохоронних заходів.

2) вищим навчальним закладам вишукувати можливості збільшення обсягу годин призначених для викладання модулю „Екологія“, у тому числі і за рахунок бюджету часу передбаченого навчальними планами для вивчення варіативної складової ОПП.

Висновки:

1. Нова освітньо професійна програми підготовки бакалаврів освітньо-кваліфікаційного з напряму 0501 „Економіка і підприємництво“ не відповідає вимогам, які висуваються Європейським співтовариством до вивчення екології у вищій школі.

2. Сучасний стан довкілля в Україні офіційно характеризується як кризовий. В зв’язку з цим, фактичне припинення викладання екології студентам-економістам та студентам-управлінцям як дисципліни (залишилася лише назва, курс має статус модуля) лише сприятиме поглибленню цієї кризи.

3. Для формування у майбутніх фахівців сучасної системи екологічних знань і екологічного світогляду необхідна зміна змістового наповнення курсу „Екологія“ в ОПП 2007 року та збільшення обсягу викладання цієї дисципліни.

Література

  1. Апостолюк С. О., Джигирей В. С., Апостотлюк А С. та ін. Промислова екологія: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 474 с.
  2. Богобоящий В. В., Чурбанов К. Р., Палій П. Б., Шмандій В. М. Принципи моделювання та прогнозування в екології: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 216 с.
  3. Борисова В. А. Екологізація підприємницької діяльності. – Суми: Видавництво „Довкілля“, 2004. – 128 с.
  4. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням: Підручник / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Г. Ш. Мельника та канд. екон. наук, проф. М. К. Шапочки. – Суми: ВТД „Університетська книга“, 2005. – 759 с.
  5. Пустовійт Р. Ф. Інституціональне середовище підприємництва в трансформаційній економіці: Моногр. – Черкаси: Брама-Україна, 2006. – 372 с.
  6. Туниця Ю. Ю. Екоекономіка і ринок: подолання суперечностей. – К.: Знання, 2006. – 314 с.
  7. Resolution of the Council and the Ministers of Education meeting within Council on Environmental education of 24 May 1988 // Official Journal C177, 06/07/1988 p. 0008 – 0010.
  8. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра, спеціаліста і магістра напряму 0501 – „Економіка і підприємництво“ / Колектив авт. під загал. керівн. А. Ф. Павленка. – К.: КНЕУ, 2002.
© О. Л. Проценко, 2008.
Рейтинг DVK WebDev заказать курсовую в Харькове