ВХІД             Реєстрація

ПЕДАГОГІЧНІ ВИДАННЯ / е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» / Архів номерів / Випуск №3 [2009] / М. Ф. Смирний, А. О. Андрющук. До проблеми організації навчального процесу в університеті за умови реалізації вільної траєкторії навчання

УДК 378

М. Ф. Смирний, А. О. Андрющук

ДО ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В УНІВЕРСИТЕТІ
ЗА УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ВІЛЬНОЇ ТРАЄКТОРІЇ НАВЧАННЯ

Анотація. У статті розглядаються проблеми організації навчального процесу в університеті в умовах обмежень, які створені державою до освітньої діяльності; запропоновані нові методологічні підходи до розробки навчальних планів підготовки бакалаврів за умови реалізації вільної траєкторії навчання.
Ключові слова: організація навчального процесу, структура навчального плану, бакалавр, європейський освітній простір.

Аннотация. В статье рассматриваются проблемы организации учебного процесса в университете в условиях ограничений, которые созданы государством в образовательной деятельности; предложены новые методологические подходы к разработке учебных планов подготовки бакалавров при условии реализации свободной траектории учебы.
Ключевые слова: организация учебного процесса, структура учебного плана, бакалавр, европейское образовательно-научное пространство.

Abstract. In the article the problems of organization of educational process are examined in an university in the conditions of limitations which are created the state in educational activity; the new methodological going is offered near development of curricula of preparation of bachelors on condition of realization of free trajectory of studies.
Keywords: organization of educational process, structure of curriculum, bachelor, European educationally-scientific space.

Входження України у Європейський освітній і науковий простір, стратегія модернізації української вищої освіти орієнтує вищі навчальні заклади на істотне оновлення освітньої діяльності, певні вимоги до вищої освіти зі створення умов для самореалізації студентів, адаптованості їх до ринку праці, затребуваності в суспільстві [2; 4; 6].

Головним стрижнем усієї діяльності вищих навчальних закладів була, є і буде якість освіти випускників. Тому на інституційному рівні має бути вирішено такі стратегічні завдання, виконання яких наблизить систему вищої освіти України і, зокрема, кожного вищого навчального закладу, до європейського освітньо-наукового простору [14], а саме:

– розвиток багаторівневої системи підготовки кадрів за форматом зрозумілих на теренах європейського освітнього простору кваліфікаційних рівнів. Саме багаторівнева система здатна оперативно й якісно реагувати на потреби регіональних ринків праці, а також забезпечити інтеграцію вітчизняної системи освіти в європейський освітній простір;

– запровадження єдиної системи обліку трудомісткості навчальної роботи у кредитах – ECTS (European Credit Transfer System). Присвоєння кредитів за опанування знань з дисципліни має бути підставою для продовження навчання за програмою як протягом навчального року, так і при переході на наступний навчальний рік;

– організація процесу навчання з використанням індивідуальної траєкторії навчання, яка спрямована на формування компетентності у сфері професійної діяльності й стійкої мотивації до навчання протягом усього життя, а також на створення умов для навчальної і професійної мобільності;

– запровадження Додатку до диплома (DS), запропонованого Європейською комісією в 2009 року, що дасть можливість замовникам фахівців мати повне уявлення про рівень і якість вищої освіти випускника та його кваліфікацію;

– розробка освітніх та освітньо-наукових програм разом із закордонними вищими навчальними закладами для реалізації системи спільних дипломів;

– створення внутрішньої системи контролю за якістю освітньої діяльності кожного вищого навчального закладу;

– удосконалення організаційної структури університету з урахуванням принципів, на яких побудовано європейський освітньо-науковий простір;

– створення умов для зростання мобільності студентів, викладачів, дослідників, менеджерів освіти завдяки виконанню зазначених вище завдань.

Однак при вирішенні цих завдань слід ураховувати обмеження, які встановлені державою до освітньої діяльності, а саме [1]:

– недостатнє фінансування всіх видів діяльності університету;

– обмеження прав ректора щодо самостійного прийняття рішень про витрати;

– нормативи чисельності студентів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах ІІІ і IV рівня акредитації державної форми власності (постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1134);

– групова форма навчання (наказ Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161);

– жорстко встановлені терміни навчання: на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра – 4 роки, на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра – 1 рік (Закон України “Про вищу освіту” та стандарти вищої освіти);

– на початок 2009/2010 навчального року ще не прийнято рішення щодо переліку й найменування програм магістерської підготовки.

Ці обмеження, застаріла нормативно-правова база з організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України [7] та відсутність реальної автономії вишів гальмують упровадження системного підходу до реформування організації навчального процесу. Зовсім інша ситуація в США та Європі. Як зазначає Т. М. Олендр, “Суть управлінської філософії, наприклад, Гарвардського Університету полягає в тому, що освіта повинна бути структурованою, послідовною й одночасно максимально гнучкою та придатною для індивідуального вибору студентів. У середньому студент Гарварду проводить 12 годин на тиждень в аудиторії, а наш – до 28 годин. Вибір дисциплін в американських університетах здійснюється під ретельним керівництвом академічного радника (Academic Advisor), який опікується невеликою кількістю студентів (у Гарварді на нього припадає вісім осіб). Заняття, які проводяться викладачами в малих групах (не більше 10 студентів) чи індивідуально за програмою спеціалізації, є основною частиною навчання студентів. В університетах США немає довгих лекцій та семінарів, де обов’язково потрібно бути присутнім і вести записи інформації, що подає лектор. Близько 75 % часу студент витрачає на самопідготовку” [5].

Тож програми підготовки бакалаврів у галузі природничих наук Гарвардського університету, Університету штату Іллінойс, Університету Південної Каліфорнії суттєво відрізняються від програм підготовки бакалаврів в українських університетах. Головною відмінністю навчання у вищих навчальних закладах США є надання студентам можливості самостійно складати свій навчальний план і відвідувати навчальні курси за власним бажанням.

Поглиблене вивчення досвіду діяльності американських та європейських університетів дає можливість прискорити реформи у вищій школі України та сприяти інтеграції українських університетів у європейський освітньо-науковий простір. Вважаючи важливими принципи, на яких побудовано європейський простір вищої освіти [3; 12; 13; 15; 17], колегія МОН України прийняла рішення щодо широкомасштабної підготовки системи вищої освіти України до входження у загальноєвропейський освітній простір [9].

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (СНУ ім. В. Даля), як і більшість вишів України [10], активно включився у педагогічний експеримент, який був започаткований МОН України [8; 10], і також запровадив Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців [16]. Перш за все було змінено графік навчального процесу, який передбачав введення у кожному семестрі по два модулі. Важливим було введення перед тижнями контрольних заходів тижня самостійної роботи, що дає додаткові можливості студентам ліквідувати накопичені прогалини у навчальній роботі та підійти якісно підготовленими до модульного (спочатку проміжного), а потім і підсумкового (семестрового) контролю.

Проте, як свідчить досвід роботи, у графіку навчального процесу університету, кредитно-модульна система організації навчального процесу, обмеженість застосування єдиної системи обліку трудомісткості навчальної роботи у кредитах ECTS та інші нормативно-правові обмеження, що діють у системі вищої освіти України, звужують можливості використання всіх принципів, які задекларовані у європейському просторі вищої освіти, у графіку навчального процесу університету. Тому настав час від педагогічного експерименту, який розпочався майже п’ять років тому, переходити до стабільної системи організації навчального процесу, орієнтуючись на більш широке застосування принципів європейської організації навчального процесу. На жаль, результати педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, Міністерством освіти і науки України (МОН України) не було підсумовано.

На наш погляд, сьогодні вищим навчальним закладам слід розпочати роботу зі структурної перебудови навчальних планів, створення освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів тощо.

Відомо, що навчальні плані підготовки бакалаврів як в Україні, так і у СНУ ім. В. Даля, розраховані за чотири роки навчання на 8640 академічних годин, тобто 240 кредитів ECTS. Відповідно до загального обсягу годин входить час на контрольні заходи, всі види практик, складання державних екзаменів, підготовку й захист кваліфікаційної роботи тощо. Якщо цього не враховувати, то може створитися дисбаланс між навчальними планами за напрямом підготовки й індивідуальними планами викладачів, які забезпечують виконання навчального навантаження відповідних навчальних планів.

Структура навчального плану, як відомо, складається з нормативної та варіативної частин, кожна з яких містить по три цикли підготовки:

– гуманітарної та соціально-економічної ;

– математичної, природничо-наукової;

– професійної та практичної.

При цьому співвідношення обсягу годин кожного циклу між нормативною та варіативною частинами становить від 30 до 70 відсотків.

Якщо враховувати вимоги наказу МОН України від 09.07.2009 р. № 642 [11], то розподіл академічних годин та кредитів ECTS між нормативною та вибірковою частинами та відповідними циклами навчального плану буде виглядати таким чином (див табл. 1).

Таблиця 1

Обсяги навчального часу за циклами підготовки

МОН України встановлено перелік нормативних дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки для бакалаврів усіх напрямів та їх обсяги [11] (див. табл. 2):

Таблиця 2

Обсяги навчального часу та види підсумкового контролю
нормативної частини циклу гуманітарної
та соціально-економічної підготовки

Також МОН України [11] надало роз’яснення.

1. Припускається відхилення від обсягу відведеного навчального часу на вивчення кожного циклу гуманітарної та соціально-економічної, математичної та природничонаукової і професійної та практичної підготовки у межах 72 годин (2 кредити ECTS).

2. У разі, якщо дисципліни, що входять до переліку нормативних, є профільними для відповідного напряму підготовки (спеціальності), то вони вилучаються з нього з відповідним збільшенням обсягу часу на професійну та практичну підготовку.

3. Решта дисциплін циклу гуманітарного та соціально-економічного блоків відноситься до варіативної частини вільного вибору студентів:

3.1. Фізико-математичні, природничі, технічні напрями підготовки. Із запропонованих нижче дисциплін для вивчення студенти обирають 4 дисципліни обсягом по 72 академічні години (2 кредити ECTS). Семестровий контроль – залік.

3.2. Гуманітарні і соціально-економічні напрями підготовки. Із запропонованих нижче дисциплін для вивчення студенти обирають 6 обсягом по 108 академічних годин (3 кредити ECTS). Семестровий контроль – залік.

Оскільки МОН України [11] делегувало право встановлювати перелік вибіркових дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки для бакалаврів усіх напрямів вищим навчальним закладам, у СНУ ім. В. Даля в якості проектної пропозиції запропоновано факультетам і кафедрам розглянути та внести зміни (за необхідності) до зазначеного нижче переліку вибіркових дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки:

1. Екологія.
2. Економіка.
3. Естетика.
4. Етика.
5. Історія вчень про державу та право.
6. Історія світової цивілізації.
7. Логіка.
8. Маркетинг.
9. Менеджмент.
10. Менеджмент здоров’я.
11. Педагогіка.
12. Політологія.
13. Правознавство.
14. Психологія.
15. Релігієзнавство.
16. Риторика.
17. Соціологія.
18. Теорія і практика освіти.
19. Українознавство.
20. Філософія науки.

Окрім того, МОН України [11] визнало за необхідне таке:

1. Встановлювати мінімальну чисельність студентів у групі з вивчення вибіркової дисципліни – 25 осіб.

2. Заняття з фізичного виховання організовувати в обсязі чотирьох годин на тиждень як позакредитну дисципліну. Для студентів першого-другого курсів фізичне виховання планувати в аудиторне навантаження студентів, але не більше ніж 30 годин на тиждень. Для студентів третього-четвертого курсів фізичне виховання проводити у формі секційних занять.

3. Дисципліну “Безпека життєдіяльності (безпека життєдіяльності, основи охорони праці)” включати до циклу нормативних дисциплін професійної і практичної підготовки в обсязі 72 години (2 кредити ECTS).

4. Вивчення іноземних мов понад установлений нормативний обсяг проводити у формі факультативних занять.

Слід означити, що формування циклів дисциплін математичної, природничонаукової, професійної та практичної підготовки здійснюється за умов мінімального обсягу годин на одну дисципліну у 72 години (2 кредити ECTS). Загальний обсяг кожної дисципліни доцільно формувати з аудиторних занять (лекції, практичні, семінарські заняття, лабораторні роботи) та різних видів самостійної роботи (виконання та захист індивідуальних завдань, курсових робіт, курсових проектів, самостійного опрацювання фахової літератури тощо), складання екзамену, заліку. При цьому співвідношення між аудиторною та самостійною роботою повинне коливатися у межах від однієї до двох третин.

При визначенні трудомісткості складання державного екзамену, на нашу думку, доцільно відвести 36 академічних годин (1 кредит ECTS). Усі види практик, виконання та захист підсумкових кваліфікаційних робіт (дипломних робіт, проектів), складання державних екзаменів також мають певну трудомісткість в академічних годинах (кредитах ECTS), яка наведена у галузевій складовій державного стандарту за відповідним напрямом підготовки та щорічно оприлюднюється в університеті графіком навчального процесу на відповідний навчальний рік, затвердженим у встановленому порядку.

Тож з метою підготовки робочих навчальних планів з урахуванням реалізації вільної траєкторії навчання студентів доцільно виходити з таких положень:

1. Загальний обсяг навчального часу на підготовку бакалаврів за чотири роки становить 8640 академічних годин, що дорівнює 240 кредитам ECTS.

2. Розподілу дисциплін нормативної та варіативної частин робочого навчального плану за курсами і семестрами передує розробка структурно-логічної схеми викладання дисциплін. Схему, яка є обов’язковим документом при навчальному плані відповідного напряму підготовки бакалаврів, розробляє випускова кафедра.

3. Випускова кафедра при створенні робочого навчального плану мінімізує кількість дисциплін (бажано 40), використовуючи модульний принцип побудови навчального матеріалу дисципліни.

4. Кількість видів підсумкового контролю за семестр не повинна перевищувати: екзаменів – п’ять, заліків – шість. Бажано таку форму контролю знань студентів як залік використовувати як проміжний семестровий контроль, особливо для дисциплін, які викладаються два і більше семестрів.

5. Державна атестація у вигляді державного екзамену до кількості підсумкових екзаменів за семестр не входить, так само й підсумкова державна атестація у вигляді дипломного проекту (роботи).

6. Як форма проміжного контролю з дисципліни, яка викладається два і більше семестри, може застосовуватися диференційований залік за результатами виконання курсового проекту (роботи).

7. Кількість дисциплін варіативної частини за вибором вищого навчального закладу циклів математичної та природничонаукової, а також професійної та практичної підготовки пропонується випусковою кафедрою в обсязі, що не перевищує запланований (див. табл. 1).

8. Кількість дисциплін варіативної частини за вибором студента циклів математичної та природничонаукової, а також професійної та практичної підготовки пропонується випусковою кафедрою і повинна вдвічі перевищувати запланований обсяг (див. табл. 1).

9. Дисципліни вибіркової частини робочого навчального плану розробляються випусковою кафедрою з орієнтацією на галузь економіки, яка відповідає галузі знань державного стандарту напряму підготовки фахівців.

10. Дисципліни вибіркової частини робочого навчального плану розробляються випусковою кафедрою і можуть щорічно змінюватися повністю або частково за наявності реального замовника випускників за відповідним напрямом підготовки та його замовленням на договірній основі.

Таким чином, реалізація зазначених заходів буде сприяти підвищенню якості підготовки фахівців, які мають бути конкурентоспроможними в Європі й світі.

Література

1. Андрющук А. О. Концептуальні принципи управління якістю освіти вищого навчального закладу / (А. О. Андрющук) Зб. наук. праць СНУ ім. В. Даля (матеріали XIV науково-практичної конференції “Університет і регіон” 29-30 жовтня 2008 року). За заг. ред. проф. Голубенка О.Л. – Луганськ: вид-во Східноукр. нац. ун-та ім. В. Даля, 2008. – С. 6-8.
2. Болонський процес 2020 – Європейський простір вищої освіти у новому десятиріччі / Комюніке конференції Європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту, Льовен і Лувен-ла-Ньов, 28-29 квітня 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/higher.
3. До зони європейської вищої освіти / Комюніке зустрічі європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту. Прага, 19 травня 2001 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/higher/bolpr.
4. Голубенко О. Етапи інтеграції Далівського університету в Європейський освітній простір / Вища шк., № 5, 2005. – С. 10-20.
5. Олендр Т. М. Програми підготовки студентів природничих спеціальностей, що здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра у США й Україні: порівняльний аспект / Т. М. Олендр / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intellect-invest.org.ua/rus/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_science _vypuski_n1_2009_st_21.
6. План дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове співтовариство на період до 2010 року. Затв. наказом МОН України від 13.07.2007 р. № 612.
7. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Наказ МОН України від 02.06.1993 р. № 161.
8. Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки. Наказ МОН України від 23.01.2004 р. № 49.
9. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації. Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24 квітня 2003 року (прот. № 5/5-4).
10. Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Наказ МОН України від 23.01.2004 р. № 48.
11. Про організацію вивчення гуманітарних дисциплін за вільним вибором студента. Наказ МОН України від 09.07.2009 р. № 642.
12. Сорбоннська декларація. Узгодження структури системи вищої освіти в Європі (укладено чотирма міністрами Франції, Німеччини, Італії і Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії). Париж, Сорбонна, 25 травня 1998 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/higher/bolpr.
13. Спільна декларація міністрів освіти Європи. Болонья, 19 червня 1999 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/higher/bolpr.
14. Стратегія та сучасні тенденції розвитку університетської освіти України в контексті Європейського простору вищої освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/higher.
15. Створення загальноєвропейського простору вищої освіти / Комюніке Конференції міністрів, відповідальних за вищу освіту. Берлін, 20 вересня 2003 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/higher/bolpr.
16. Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (змінене і доповнене. Схвалено Вченою радою Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля 24.02.2006 р., змінене та доповнено 27.03.2008 року.
17. Формування майбутнього / Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій. Саламанка, 30 березня 2001 року. [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/higher/bolpr.

© М. Ф. Смирний, А. О. Андрющук, 2009.