Портал засновано за підтримки Донецького обласного благодійного Фонду сприяння освітнім інтелектуальним інвестиціям (свідоцтво про Держреєстрацію № 402, видане 04.11.2008 р. Головним управлінням юстиції у Донецькій області, свідоцтво про Держреєстрацію серія А00 № 729147, видане 11.11.2008 р. Слов'янським міськвиконкомом). Портал зареєстровано Держкомітетом з інформатизації України 16.10.2009 р. (лист № 1737/05-09) як електронний інформаційний ресурс.
УКР
РУС
 
Н. М. БІДЮК. СОЦІАЛЬНО-АДАПТАЦІЙНЕ ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ БЕЗРОБІТНИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ЗВІЛЬНЕНИХ У ЗАПАС
 
  Версия для печати

ВХІД             Реєстрація

ПЕДАГОГІЧНІ ВИДАННЯ / е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» / Архів номерів / Випуск №1 [2009] / Н. М. Бідюк. Соціально-адаптаційне професійне навчання безробітних військовослужбовців, звільнених у запас

УДК 377.3:159.94:355.2(477)

Н. М. Бідюк

СОЦІАЛЬНО-АДАПТАЦІЙНЕ ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ
БЕЗРОБІТНИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ЗВІЛЬНЕНИХ У ЗАПАС

Анотація. У статті розглянуто проблему соціальної адаптації безробітних військовослужбовців до цивільного життя. Запропоновано окремі характеристики розробленої моделі соціально-адаптаційного професійного навчання безробітних військовослужбовців.
Ключові слова: соціальна адаптація, безробітний військовослужбовець, соціально-адаптаційне навчання, професійна перепідготовка, зайнятість.

Аннотация. В статье рассмотрена проблема социальной адаптации безработных военнослужащих к гражданской жизни. Представлено отдельные характеристики разработанной модели социально-адаптационного профессионального обучения безработных военнослужащих.
Ключевые слова:
социальная адаптация, безработный военнослужащий, социально-адаптационное обучение, профессиональная переподготовка, занятость.

Abstract. The article deals with the problem of social adaptation of unemployed veterans to real life. The particularities of the developed model of social and adaptive professional training of unemployed veterans are presented.
Keywords:
social adaptation, unemployed veteran, social and adaptive training, professional retraining, employment.

Забезпечення соціального захисту військовослужбовців, звільнених з військової служби – провідний напрям соціальної політики держави, який здійснюється за допомогою розробки механізмів захисту їх законних прав. Проте через безліч нерозв’язаних соціально-економічних проблем дана категорія громадян продовжує залишатися в групі осіб соціального ризику. Процес постійного скорочення Збройних Сил України породжує на ринку праці все більшу кількість безробітних військовослужбовців, які шукають роботу. Як показали опитування, 70% громадян, звільнених з військової служби, відчувають серйозні труднощі з вибором відповідної цивільної спеціальності.

Практика довела, що органи служби зайнятості не в змозі надати всім громадянам, звільненим з військової служби, дієву допомогу в працевлаштуванні. Більшість (85%) вакансій складають робочі професії, які не відповідають мотивації, рівню освіти і професійній кваліфікації офіцерів запасу. Багато з них до року і більше залишаються без роботи, втрачають безперервність стажу і, не знайшовши гідного застосування своїм знанням і досвіду, йдуть в охоронці, контролери, у численні бюрократичні органи і навіть у кримінальні структури, незважаючи на той факт, що вони мають вищу освіту, великий досвід управлінської діяльності, досвід використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. За такої ситуації забезпечення професійної зайнятості сотень тисяч колишніх офіцерів, організація їх працевлаштування і перепідготовки за цивільними професіями є завданням суспільної значущості і нагальною проблемою, розв’язання якої можливе лише спільними зусиллями усіх соціальних партнерів – держави, освіти та бізнесу.

Огляд творчих здобутків вітчизняних вчених-педагогів показав, що проблема професійного навчання військовослужбовців, звільнених у запас, не була предметом окремого розгляду. Значний внесок у розробку нових напрямів професійного навчання безробітних зробили російські вчені А. Арзамасцев, Ю. Галагузова, С. Гіль, К. Кязімов, Є. Рикова, І. Толстова, Г. Шатінова. Українські науковці В. Балакін, Т. Десятов, Н. Денисова, А. Козак, Н. Максимова, Н. Ничкало, В. Скульська, Л. Щербак досліджували окремі аспекти професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятого населення. Зазначимо, що ці роботи лише частково торкалися проблем професійного навчання безробітних. Окремі економічні та соціологічні аспекти проблеми було розкрито у працях В. Алещенко, О. Андрюшина, А. Бірюченко, Ю. Венскович, М. Войнаренко, В. Гречанінова, А. Іваненко, С. Даниленко, А. Коваленко, В. Коніна, Л. Круглова, О. Миленного, Т. Стародуб та інших дослідників. Викладене вище зумовило необхідність дослідження та розробки нових підходів для розв’язання даної проблеми і визначило мету статті – розкрити особливості соціально-адаптаційного навчання безробітних військовослужбовців.

Відповідно до Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки орієнтовна чисельність Збройних Сил на кінець 2011 року становитиме близько 140 тисяч осіб, у тому числі 115 тисяч військовослужбовців. Протягом 2007–2011 років з військової служби планується звільнити майже 60 тисяч військовослужбовців рядового сержантського, старшинського та офіцерського складу. Одним з напрямів виконання Програми є визначення і здійснення заходів щодо соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у зв’язку з скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, а також членів їх сімей згідно з вимогами Закону України „Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей” (1763-15), який передбачає організацію професійної перепідготовки тривалістю не менше ніж 500 годин, організацію професійного навчання звільнених військовослужбовців з урахуванням раніше набутих знань і умінь [1].

Згідно з положенням „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” професійне навчання безробітних включає: первинну професійну підготовку робітників; перепідготовку робітників; перепідготовку фахівців; підвищення кваліфікації робітників і фахівців із вищою освітою; стажування [3, с. 24]. Переважна більшість військовослужбовців, які підлягають звільненню, та осіб, звільнених з військової служби у зв’язку з скороченням, є особами працездатного віку з вищою освітою. Отримання нової професії, перекваліфікація – явище необхідне і неминуче для деяких категорій військовослужбовців, які мають суто військову освіту (наприклад, командного профілю). Досвід показує, що на перепідготовку частіше йдуть молоді і соціально активні офіцери запасу, більш психологічно готові до освоєння сучасних ринкових професій. Їм легко перебудуватися, оволодіти новими знаннями, змінити стереотипи професійного мислення і поведінки. Офіцерам старшого віку перепідготовка дається важче, особливо якщо вона здійснюється за програмами, що мають мало спільного з їх колишньою кваліфікацією. У цьому випадку колишнім військовим фахівцям доводиться в процесі освоєння нової діяльності радикально змінювати професійні установки та стереотипи, що складалися десятиліттями. У зв’язку з цим в Україні створена широка мережа навчальних центрів, що забезпечують професійну підготовку, перепідготовку за цивільними спеціальностями всіх осіб, звільнених з військової служби, які її потребують. При цьому зауважимо, що на етапі переходу до цивільної діяльності багато залежить від дій самого військовослужбовця, його здатності правильно орієнтуватися і ухвалювати вірні рішення.

Професійну підготовку та перепідготовку проходять від 25% до 50% громадян, звільнених із військової служби. Найбільшим попитом на ринку праці користуються такі спеціальності: організатор підприємств малого і середнього бізнесу, фахівець з комерційних розрахунків і бухгалтерського обліку, фахівець із цінних паперів, менеджер-фінансист, юрист-правознавець, психолог, фахівець митної служби, страховий агент, менеджер із туризму, службовець банку тощо [4, c. 45–46]. Останнім часом сформувалася тенденція розширення потреб працедавців у громадянах, звільнених із військової служби, які пройшли професійне навчання за їх замовленням. Серед вимог, які висувають працедавці до цієї категорії безробітного населення, чільне місце належить професійній кваліфікації і досвіду практичної роботи; інтелекту фахівця; умінню керувати людьми; готовності узяти відповідальність на себе; комунікабельності, орієнтації на послідовне посадове зростання, прагненню до успіху; високій мобільності. Об’єктивне розуміння зазначених вимог зумовлює необхідність упровадження в практику нової форми організації соціально-адаптаційного професійного навчання військовослужбовців, які підлягають звільненню в запас, і безробітних громадян, звільнених з військової служби.

Аналіз діяльності центрів зайнятості, навчальних закладів, соціальних та державних структур щодо забезпечення професійного навчання звільнених у запас військовослужбовців показав, що вони застосовують різноманітні форми і методи профорієнтаційної роботи, які сприяють соціально-професійній адаптації, а саме: психологічні консультації; психодіагностику з використанням комп’ютерних програм і спеціального обладнання; профорієнтацію і профвідбір за престижними на ринку праці спеціальностями; переорієнтацію відповідно до цивільних професій; індивідуальні та групові консультації; психологічний супровід у навчальних закладах; соціально-психологічні тренінги; інтенсивні форми і технології професійної підготовки та перепідготовки (модульне, відкрите навчання).

Проте, варто зауважити, що професійне навчання безробітних військовослужбовців має превентивний характер, включає ряд нових специфічних функціональних компонентів, відрізняється від традиційного навчання змістом, формами і методами навчання, наближенням освітніх ресурсів до споживачів. Необхідно розробити нові підходи до організації модернізованої соціально-адаптаційної форми професійного навчання безробітних військовослужбовців, яка б сприяла комплексному розв’язанню проблем їх соціальної адаптації в умовах реформування Збройних Сил України. Організація соціально-адаптаційного професійного навчання військовослужбовців, звільнених у запас, може здійснюватися на основі базової професійної підготовки або спрямованості практичної діяльності протягом несення військової служби; протягом життя; шляхом отримання другої вищої освіти в системі післядипломної освіти; короткострокової перепідготовки або підвищення кваліфікації за програмами закордонних партнерів; шляхом інтегрованого навчання, яке включає перераховані вище варіанти в будь-якому поєднанні.

Базовим підґрунтям для розробки змісту професійно-орієнтованого навчання безробітних військовослужбовців є „Положення про порядок надання ФЗДССУВБ послуг із професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації”, у якому зазначається, що процес професійного навчання безробітних здійснюється шляхом навчання за індивідуальними планами та програмами у навчальних закладах терміном згідно з типовими навчальними планами та програми. Слухачі вивчають теоретичний курс самостійно і під час одержання консультацій (15% від загальної кількості годин на теоретичне навчання) у викладачів та фахівців підприємств, установ, організацій. Тижневе навантаження слухачів під час перепідготовки фахівців складає 54 години, з них аудиторних – 40 годин. Обсяг навчального часу, необхідного для перепідготовки фахівців з числа безробітних, визначається на підставі державного стандарту та відповідною спеціальністю з урахуванням раніше здобутого рівня освіти. Тривалість підвищення кваліфікації безробітних за робітничими професіями та фахівців з вищою освітою встановлюється з урахуванням мети і складності навчання, категорії і професійної кваліфікації від 20 до 500 годин [2].

Оскільки професійне навчання безробітних військовослужбовців і громадян, звільнених із військової служби, здійснюється в освітніх установах, центрах перекваліфікації та перепідготовки, їх філіалах, військових частинах, а також у навчально-консультаційних пунктах, наближених до місця військової служби, то просторово-часові параметри навчання мають нестабільний характер і не завжди відповідають встановленим державним стандартам, що негативно позначається на якості професійного навчання безробітних військовослужбовців.

При розробці змісту соціально-адаптаційного професійного навчання даної категорії населення обов’язково враховуються державна, галузева компонента та компонента ВНЗ. Використання модульного принципу при організації професійного навчання військовослужбовців дозволяє формувати варіативні навчальні програми. З метою зниження соціальної напруги в місцях компактного мешкання безробітних військовослужбовців здійснюється комплекс заходів нормативного, методичного і інформаційного супроводу, розробляються навчально-методичні і нормативні матеріали з питань консультування, профорієнтації, перепідготовки і працевлаштування з урахуванням потреб ринку праці.

На підставі аналізу особливостей становлення та розвитку професійної підготовки та перепідготовки безробітних, ґрунтовного аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду, аналізу нормативно-правових документів, аналізу праць провідних учених із питань професійної освіти дорослих та професійного навчання безробітних фахівців різних кваліфікацій ми розробили структурну модель соціально-адаптаційного професійного навчання безробітних військовослужбовців, звільнених у запас. На наш погляд, у цій моделі мають бути відображені такі основні компоненти, як: мотиваційний, психологічний, професійно-особистісний, технологічний, змістовий, нормативно-правовий.

Модель соціально-адаптаційного навчання безробітних військовослужбовців має багатоаспектний характер, відрізняється своїми специфічними особливостями і включає такі блоки.

Діагностичний блок – вивчення на основі аналізу ринку праці потреб у професійній перепідготовці військовослужбовців, звільнених із військової служби, у професійно кваліфікаційному розрізі; організація тренінгу особистісно-мотиваційної сфери, вивчення ціннісних орієнтацій, рівня індивідуальних вимог і адаптаційних резервів безробітних військовослужбовців.

Інформаційний блок – моніторинг ринку праці, перспективи його розвитку, профорієнтація в рамках відповідності військових і цивільних спеціальностей; створення банку даних висококваліфікованих фахівців-військовослужбовців, які підлягають звільненню в запас і вже звільнених з військової служби, охочих пройти професійне навчання і знайти гідну роботу.

Освітній блок – забезпечення координації і узгодження напрямів і обсягу професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітних військовослужбовців в освітніх установах усіх рівнів з урахуванням потреб територіальних ринків праці, інтересів особистості і соціуму; розробка та формування змісту професійного навчання військовослужбовців, звільнених у запас відповідно до державних освітніх стандартів; організація професійного навчання безробітних військовослужбовців на основі випереджального розвитку; оптимізація термінів навчання з урахуванням особливостей контингенту; забезпечення вільного доступу до отримання освітніх послуг та неперервного навчання протягом життя.

Блок соціальної взаємодії – створення мобільних груп, дієвих навчальних лабораторій, що охоплюють викладачів, психологів, методистів, соціальних працівників, працедавців, консультантів із метою організації аудиторних та виїзних занять у військових містечках та частинах, наближення освітніх ресурсів до їх споживачів, створення оптимальних умов для індивідуального професійного навчання; використання програмно-цільового підходу до управління професійним навчанням з урахуванням специфічних особливостей військовослужбовців.

Дидактичний блок – трансформація змісту та форм організації професійного навчання відповідно до вимог державних освітніх стандартів, що постійно удосконалюються; впровадження новітніх інформаційно-телекомунікаційних технологій навчання безробітних військовослужбовців на основі індивідуалізації та диференціації, а також на основі особистісно-діяльнісного підходу; розробка і впровадження у навчальний процес ефективних координаційно-методичних розробок із питань підвищення якості і ефективності професійного навчання військовослужбовців, звільнених у запас.

Психологічний блок – використання системи професійної орієнтації і психологічної підтримки (професійне інформування, професійне консультування, професійний відбір, профорієнтаційний супровід, психологічне консультування, психологічна корекція); навчання умінням і навичкам саморегуляції; впровадження психологічних і психофізіологічних методів прогнозування успішності професійного навчання і професійної придатності; використання спеціальної апаратури для вивчення готовності людини до освоєння нових професійних дій.

Блок професіоналізації – вибір оптимального шляху отримання професійної кваліфікації; участь фахівців служби зайнятості населення у роботі координаційних рад із соціальної адаптації військовослужбовців, громадян, звільнених із військової служби, з метою встановлення обсягу перепідготовки, технології її фінансування і працевлаштування колишніх військовослужбовців; орієнтація професійного навчання безробітних військовослужбовців на засвоєння нових сфер трудової діяльності, зокрема в галузі підприємництва і самозайнятості; формування шляхів забезпечення самореалізації та професійного самовизначення.

Блок працевлаштування – професійна діяльність за отриманою спеціальністю; використання системи заходів, спрямованих на розвиток комунікативних навичок та навичок, мотивації до підприємницької діяльності; моніторинг професійної діяльності колишніх військовослужбовців, які пройшли професійну перепідготовку, з урахуванням інтересів служби зайнятості населення, військових установ, держави, соціуму і особистості; проведення ярмарків вакансій із метою розв’язання проблем працевлаштування осіб, звільнених із військової служби, у місцях їх компактного проживання.

Прогностичний блок – прогнозування результатів професійного навчання військовослужбовців, звільнених у запас та його коригування відповідно до змін у технологіях виробництва, ринку праці, використання результатів наукових досліджень.

Соціально-професійна реабілітація даної категорії безробітного населення – найважливіше державне завдання, її розв’язання пов’язане з масовим застосуванням нової форми організації професійного навчання. Запропонована модель організації соціально-адаптаційного професійного навчання безробітних військовослужбовців і громадян, звільнених у запас, є перспективною і може бути основою для обґрунтування концепції професійної підготовки та перепідготовки безробітних військовослужбовців і усіх категорій незайнятого населення.

Література

  1. Державна програма соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, що підлягають звільненню, та осіб, звільнених з військової служби, на період до 2011 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року N 720 (720-2007-п).
  2. Наказ Мінпраці від 26.05.08 №276/457 „Про затвердження Змін до Положення про порядок надання ФЗДССУВБ послуг з професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації”.
  3. Методичні рекомендації щодо порядку використання коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття при організації професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітних: [Спільний лист М-ва праці та соц. політики й М-ва освіти і науки України] // Інформ. зб. М-ва освіти і науки України. – 2002. – №2. – С. 22–32.
  4. Проблеми професійної та соціальної адаптації офіцерів, звільнених з військової служби у зв’язку зі скороченням Збройних Сил України: Аналітичний звіт за результатами соціологічних досліджень – К., 2004. – 86 с.
© Н. М. Бідюк, 2009.
Надійшла до редколегії 21.02.2009 р.
Рейтинг DVK WebDev разработка сайта: «DVK WebDev»