Портал сучасних педагогічних ресурсів

http://www.intellect-invest.org.ua

Єршов Андрій Петрович  (19.04.1931–08.12.1988) – видатний програміст і математик,  один з піонерів теоретичного і системного програмування, російської корпусної лінгвістики, за ініціативою якого почав створюватися Машинний фонд російської мови при Інституті російської мови АН СРСР, один з творців «шкільної інформатики», лідер в області теорії й автоматизації програмування, основні праці якого охоплюють теоретичне й системне програмування, мови програмування, теорію схем програм, мішані обчислення.

Народився в Москві в родині потомствених інтелігентів: батько був інженером-хіміком, мати - бібліотекарем.

В 1943 р. батьки А.П.Єршова переїжджають у Сибір, до м. Кемерово, де Андрій Петрович в 1949 р. закінчив середню школу.

У тому ж році він вступає на фізико-технічний факультет Московського університету, збираючись стати фізиком. Однак на цьому факультеті йому вчитися не довелось, але було дозволено перевестися на механіко-математичний факультет того ж університету.

На механіко-математичному факультеті А. П. Єршов став спеціалізуватися по кафедрі обчислювальної математики, якою керував академік С. Л. Соболєв, а на останніх курсах під впливом А. А. Ляпунова захопився програмуванням.

В 1953 р., ще будучи студентом, він влаштувався на роботу в Інститут точної механіки й обчислювальної техніки, – де складався один з перших радянських колективів програмістів, – і брав участь у підготовці прийомних випробувань однієї з перших радянських обчислювальних машин «БЭСМ».

В 1954 р. А. П. Єршов закінчив університет – це був перший у радянських вузах масовий випуск за фахом «програмування».

У тому ж році його приймають в аспірантуру в Московському університеті, яку він закінчує в 1957 р. В аспірантурі він працює під керівництвом А. А. Ляпунова й до початку 1958 року завершує підготовку кандидатської дисертації, присвяченої поняттю операторного алгорифма. Однак у зв'язку з настороженим відношенням математиків у той період до нової науки – програмування – захистити дисертацію йому вдається тільки в 1962 р.

В 1957 р. А. П. Єршов стає завідувачем відділом автоматизації програмування у тільки-но створеному Обчислювальному центрі АН СРСР.

У зв'язку зі створенням Сибірського відділення АН СРСР на прохання директора Інституту математики СВ АН СРСР академіка C. Л. Соболєва він приймає на себе обов'язки організатора й фактичного керівника відділу програмування цього інституту. В 1960 р. він стає й формальним керівником цього відділу й остаточно переїжджає в Сибір.

Докторську дисертацію по методам побудови трансляторів він захищає в 1968 р. і через два роки стає членом-кореспондентом (1970), а в 1984 р. – академіком АН СРСР.

Надалі, після створення Г. И. Марчуком Обчислювального центру СВ АН СРСР (1964), Андрій Петрович переходить на роботу в цей центр (завідувачем відділом і відділенням).

Тут починається науково-педагогічна робота А. П. Єршова: він не тільки стає ідейним керівником і неформальним главою великої й активно працюючої співдружності новосибірських програмістів – школи системного й теоретичного програмування, дослідження якої складалися з робіт його учнів і послідовників у різних новосибірських інститутах, – але й приступає до виконання обов'язків професора в Новосибірськом університеті (з 1969).

Завдяки унікальним здатностям наукового передбачення, А. П. Єршов одним перших у країні усвідомив ключову роль обчислювальної техніки в прогресі науки й суспільства й з початку 80-[ рр. почав активно займатися педагогічною діяльністю, спрямованою на просування програмування, а потім й інформатики в систему освіти, а також масову свідомість.

У Новосибірську під патронатом А. П. Єршова були розпочаті експерименти з викладання програмування, а потім й інформатики школярам. Під цей освітній проект були розроблені комп'ютер «Агат [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B3%D0%B0%D1%82_%28%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%29] », навчальна система «Школярка» і мова «Рапіра».

В 1985 [http://ru.wikipedia.org/wiki/1985] -86 рр. А. П. Єршовим разом із групою співавторів були підготовлені й випущені пробні навчальні посібники для середніх навчальних закладів «Основи інформатики й обчислювальної техніки» (частина I і частина II – для 9-10 класів) і під його науковим керівництвом почалося викладання інформатики як навчального предмета у всіх школах Радянського Союзу.

Для запису алгоритмів у пробних навчальних посібниках уперше була застосована Алгол [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D0%BB] -подібна мова з російською нотацією (так звана «навчальна алгоритмічна мова»). Для неї через нетривалий час на механіко-математичному факультеті МДУ [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82] була створена «комп'ютерна реалізація» - компілятор, який дістав назву «Е-практикум» і був досить швидко портований на всі типи «шкільних» комп'ютерів.

Академік А. П. Єршов залишив багату наукову й творчу спадщину, що охоплює більше 200 книг, статей, препринтів, не рахуючи великої кількості передмов, редакційних статей, відгуків і т.п., а також газетних публікацій й ін.

Андрій Петрович був обраний членом Американської асоціації з обчислювальної техніки (1965), почесним членом Британського товариства з обчислювальної техніки (1974).

За істотний внесок у теорію мішаних обчислень А. П. Єршову присуджена Премія імені О. М. Крилова АН СРСР (1984). Він також є володарем премії Ради Міністрів СРСР (1985). Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора (1967, 1975), орденом "Знак Пошани" (1981).

Наукова діяльність А. П. Єршова, і почасти феномен його наукової школи, висвітлювалися в довідкових виданнях і біографічних нарисах, однак ця тема далеко не вичерпана. Свідченням тому є докладне історіографічне дисертаційне дослідження І. О. Крайнєвої «Наукова біографія академіка А. П. Єршова» [http://www.intellect-invest.org.ua/content/userfiles/files/avtoref_dissert/Arf_Kraineva_Nauchnaya_biograf_akad_Ershova.pdf] (2008), у якому робиться спроба «на підставі наявної літератури й джерел, значна частина яких уперше вводиться в науковий обіг, відтворити наукову біографію академіка А. П. Єршова, з'ясувати його вплив на деякі сторони розвитку інформатики в СРСР своїми дослідженнями в області теоретичного й системного програмування, на формування міжнародних наукових зв'язків, на становлення й виконання ряду національних програм: з математичного забезпечення ЕОМ, з інформатизації освіти».