ВХІД             Реєстрація

ПЕДАГОГІЧНІ ВИДАННЯ / е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» / Поточні номери журналу та їх автори / Випуск №2 [2010] / І. О. Пальшкова. Проблема формування професійно-педагогічиої культури майбутніх учителів початкової школи в процесі підготовки у вищій школі

УДК 378

І. О. Пальшкова

ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧИОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Анотація. У статті розкрито проблему формування професійно-педагогічної культури майбутніх вчителів початкової школи.
Ключові слова: професійно-педагогічна культура, майбутні вчителі початкової школи.

Аннотация. В статье раскрыта проблема формирования профессионально-педагогической культуры будущих учителей начальной школы.
Ключевые слова: профессионально-педагогическая культура, будущие учителя начальной школы.

Abstract. The problem of forming of professionally-pedagogical culture of future teachers of primary school is exposed in the article.
Keywords: professionally-pedagogical culture, future teachers of primary school.

Одним з найбільш важливих здобутків сучасної педагогічної науки стало усвідомлення того, що підготовка вчителів до професійної діяльності функціонує і розвивається як складна за своїм змістом і структурою система, яка тісно пов'язана з навколишнім середовищем і власними внутрішніми властивостями.

Звергаючись в своєму дослідженні до виявлення тенденцій і закономірностей, що зумовлюють формування професійно-педагогічної культури вчителя початкових класів, ми виходили з того, що з одного боку, підготовка вчителів до професійної діяльності існує і розвивається як складова системи педагогічної освіти, вищої професійної освіти і освіти в цілому. З іншого – вона є елементом більш складної системи соціальних інститутів, які виникають і змінюються під впливом потреб суспільства у соціалізації людини, її цілеспрямованої підготовки до активної і продуктивної життєдіяльності, творення нового заради себе і інших людей. Цілі, зміст, способи підготовки вчителів до професійної діяльності, проблеми, що виникали на шляху їх усвідомлення і реалізації є відображенням тих процесів, які виникають на перетині освітніх потреб суспільства та власних можливостей системи підготовки щодо їх задоволення.

Професійно-педагогічна культура розкриває особливості професійної діяльності і особистості педагога-професіонала. Феномен професійно-педагогічної культури з різних позицій розглядається в педагогічних дослідженнях О. Бондаревської, М. Віденського, Г. Ісаєва, Н. Крилової, М. Левіної, Є. Силяєвої, В. Сластьоніна та ін. Найбільш змістовно і концептуально представлено розуміння професійно-педагогічної культури в дослідженнях О. Бондаревської та І. Ісаєва.

У процесі дослідження нами узагальнено провідні підходи, що існують у науковій літературі з приводу сутності та структури педагогічної культури. Науковці А. Барабанщиков, В. Гаврилюк, І. Гусєв, С. Єлканов, С. Муцинов, А. Чалов визначають педагогічну культуру як синтез педагогічних переконань і майстерності, педагогічної етики та професійно-педагогічних якостей, стилю навчально-виховної роботи і ставлення викладача до своєї справи і самого себе. До структури педагогічної культури, на їх думку, належать ідейна і професійна підготовка, професійна спрямованість, інтелігентність, гармонія інтелектуальних та моральних якостей, творча спрямованість діяльності, педагогічне дієве спілкування та поведінка, висока педагогічна майстерність, педагогічний оптимізм, спрямованість на самовдосконалення. Дослідники Б. Айтмамбетова, Є. Захарченко, Л. Нечепоренко, Г. Різз, А. Тлебалдієва розуміють професійно-педагогічну культуру як частину, прояв загальнолюдської культури в педагогічному процесі, синтез різних аспектів культури – педагогічного знання, світогляду, мислення, почуттів, мови, дій, спілкування.

Деякі дослідники розглядають професійно-педагогічну культуру як системне утворення. Так, М. Васильєва, С. Омельченко підходять до аналізу професійно-педагогічної культури як до динамічної системи педагогічних знань, умінь, цінностей, діяльності і професійної підготовки. О. Гармаш розуміє її як системне, динамічне утворення особистості вчителя, що включає професійно-етичні, особистісно-професійні, громадянські якості.

Є. Бондаревська розглядає професійно-педагогічну культуру як динамічну систему педагогічних цінностей, творчих способів діяльності й особистісних досягнень учителів, показниками якої є гуманістична позиція, психолого-педагогічна компетентність, освіченість з фахового предмету, досвід творчої діяльності, культура професійної поведінки.

Подібні погляди і в О. Краснової, яка, однак, визначає професійно-педагогічну культуру не як систему, а як інтегральну соціальну якість особистості, динамічне явище, в основу якого покладено психолого-педагогічну підготовку, особистісні якості. Так само як інтегральну, системну єдність, яка містить дещо інші компоненти, а саме – духовно-інтелектуальний, процесуальний, творчий, цілісно-емоційний, розуміють професійно-педагогічну культуру Т. Левашова, Л. Нейштадт, Ю. Рябов.

Т. Іванова розглядає професійно-педагогічну культуру як інтегральну якість особистості, динамічне явище, що включає аксіологічний, соціальний, технологічний, моральний, творчий аспект. І. Ісаєв, Н. Шеховська визначають професійно-педагогічну культуру через ефективність професійно-педагогічної діяльності як інтегральної якості особистості, що є умовою і передумовою ефективної педагогічної діяльності, тлумачать її як узагальнений показник професійної компетентності, як мету професійного самовдосконалення, що містить аксіологічний, технологічний, особистісно-творчий компоненти,.

Мета статті – розкрити проблему формування професійно-педагогічної культури майбутніх вчителів початкової школи, проаналізувати навчальні плани з підготовки вчителів початкової ланки та дати порівняльну характеристику навчальним планам різних вищих навчальних закладів.
Проведення експериментального етапу дослідження вимагало з'ясування відповідності і реальних можливостей змісту і структури процесу підготовки вчителів початкових класів щодо формування у них професійно-педагогічної культури. З цією метою було проведено аналіз чинних навчальних планів, програм та навчальних курсів факультетів підготовки вчителів початкових класів за спеціальністю 6.010100 – «Початкове навчання».

Аналіз навчальних планів виявив розподіл навчальних годин між дисциплінами психолого-педагогічного і культурологічного циклів, який представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл навчальних годин
за циклами підготовки вчителів початкових класів

Як бачимо, найбільший обсяг часу за навчальними планами припадає на предмети професійно орієнтованого психолого-педагогічного циклу – 5562 навчальні години, або 185 робочих тижнів. Тобто на дисципліни психолого-педагогічного циклу за навчальними планами відводиться майже вдвічі більше, ніж на предмети гуманітарної і природничої підготовки (1890 годин і 1836 годин відповідно). Отже, стверджувати, що навчальних годин недостатньо для формування у майбутніх вчителів початкової школи професійно-педагогічної культури на матеріалі професійно-педагогічної і практичної підготовки немає підстав.

Педагогічна практика є складовою і обов'язковою частиною професійної підготовки фахівців. Освітньо-професійна програма підготовки бакалаврів визначає такі види практичної підготовки та мінімальний навчальний час на кожен її вид:

• польова практика проводиться у II семестрі протягом двох тижнів. Завданням цієї практики є поглиблення знань про рослинний і тваринний світ даної місцевості, навчання студентів використовувати набуті знання у процесі викладання у початкових класах природознавства;
• педагогічна практика в дитячих заборах проводиться у IV семестрі протягом 4-х тижнів з метою вироблення у студентів умінь організовувати дитячий колектив, організовувати різні види діяльності дітей за інтересами, відповідально ставитись до безпеки їх життєдіяльності, застосовуючи знання з дисциплін психолого-педагогічного циклу;
• позакласна та позашкільна освітньо-виховна практика проводиться без відриву від навчання у III семестрі протягом всього семестру на базі знань зі вступу до спеціальності, загальних основ педагогіки, теорії виховання та окремих методик;
• спостереження за навчально-виховною роботою вчителя початкових класів проводять протягом 4 тижнів у V семестрі з метою підготовки студентів до вивчення досвіду вчителя початкових класів з питань адаптації дітей до умов життєдіяльності і роботи в умовах школи, планування та організації навчально-виховного процесу, психолого-педагогічного вивчення дитини, роботи з батьками тощо;
• навчально-виховна практика в школі проводиться у VI семестрі протягом 6 тижнів під керівництвом педагога, методиста кафедри та вчителя з метою вироблення у студентів первинних професійних вмінь з різних видів діяльності: навчальної, виховної, соціальної, діагностичної, |6 методичної;
• виробнича (стажистська) педагогічна практика проводиться в VII семестрі протягом 8 тижнів з метою набуття досвіду організації цілісної професійної діяльності у навчанні і вихованні учнів початкових класів.

Як бачимо, у цілому на педагогічну практику за навчальним планом відводиться 756 навчальних годин або 25 робочих тижнів. У разі потреби навчальний заклад може планувати перед літньою і переддипломною | практикою проведення семінарів-практикумів з підготовки студентів до запланованих видів практики, виділивши 30-36 годин із загальної кількості, передбачених на даний вид практики. Всього на педагогічну практику за навчальними планами. Послідовність всіх видів практики відображено у таблиці 2.

Таблиця 2

Види педагогічної практики
за навчальним планом підготовки вчителів початкових класів

Таким чином, аналіз навчальних планів для спеціальності «Початкове навчання» засвідчив, що за цим напрямом підготовки вчителів початкових класів також є реальні передумови для формування в них професійно- педагогічної культури в процесі підготовки до професійної діяльності, не виходячи за межі діючих навчальних планів.

Наступний крок був спрямований на визначення наявності і змісту завдань з формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя у програмах педагогічної практики. Слід зауважити, то на сьогодні відсутні програми з педагогічної практики, затверджені МОН і рекомендовані всім ВНЗ (стандарти початкової освіти). Тому нами були проаналізовані програми двох ВНЗ (Південноукраїнський національний державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського і Криворізький державний педагогічний університет), де проводився основний експеримент. Результати цього аналізу представлено в таблиці 3.

Таблиця 3

Порівняльний аналіз змісту програм з педагогічної практик ПДПУ та КДПУ

Зі змісту таблиці бачимо, що у програмах усіх видів педагогічної практики, які впроваджені у навчальний процес Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського і Криворізького державного педагогічного університету, відсутні завдання, що спрямовані на визначення або формування професійно-педагогічної культури майбутніх вчителів початкової школи. Всі завдання у програмах педагогічної практики передбачають актуалізацію знань студентів з педагогіки, психології, окремих методик, накопичення досвіду роботи з учнями, навчальною документацією, формування умінь щодо планування навчальної роботи, розробки змісту уроку та методики його проведенні. Питання ж щодо цілеспрямованого спостереження за професійно-педагогічною культурою вчителя, особливостей її прояву в організації і змісті його професійної діяльності завданнями педагогічної практики не передбачено.

Для виявлення наявності питань, щодо висвітлюють проблеми професійно-педагогічної культури у змісті навчальних дисциплін нами був проведений аналіз складових методичної роботи психолого-педагогічних кафедр ПДПУ та КДПУ. Вивченню підлягали:

I. Зміст і методичне забезпечення навчальних предметів професійно-орієнтованого психолого-педагогічного циклу. У процесі роботи визначалось:
   а) наявність навчальних планів і робочих програм та їх змістове наповнення;
   б) зміст та спрямованість методичного забезпечення навчальних дисциплін;
   в) зміст та спрямованість завдань для самостійної і науково-дослідної роботи студентів;

II. Зміст та методичне забезпечення підготовки до педагогічної практики. Аналізу піддавались:
   а) програми та методичні рекомендації щодо проходження різних видів педагогічної практики; 224
   б) аналіз якості проходження практики за продуктами діяльності студентів (звіти, розробки поурочних планів, результати самоаналізу і вивчення досвіду професійної діяльності вчителів).

Аналіз інформації, одержаної за результатами роботи, показав, що на всіх кафедрах, що забезпечують викладання предметів психолого-педагогічного циклу, є в достатньої кількості робочі програми з навчальних дисциплін, які щорічно оновлюються і доповнюються.

Так, на кафедрі педагогічних технологій початкової освіти Південноукраїнського педагогічного університету ім. К. Ушинського є навчальні плани та робочі програми з усіх навчальних дисциплін. На допомогу студентам-практикантам розроблено методичні рекомендації зі складання календарних і поурочних планів роботи, формування пізнавальної самостійності школярів з наданням зразків розробок уроку, сценаріїв різноманітних виховних заходів тощо.

На кафедрі педагогіки і психології початкового навчання Криворізького державного педагогічно університету з шістдесят однієї навчальної дисципліни, передбаченої навчальним планом, лише двадцять одна безпосередньо стосується підготовки майбутніх вчителів початкових класів. Більшість навчальних дисциплін пов'язані з новою спеціальністю – підготовкою практичних психологів і фахівців з дошкільного виховання.

Аналіз переліку навчальних дисциплін, які передбачені навчальним планом спеціальності «Початкове навчання» і вивчаються протягом чотирьох років підготовки вчителів початкових класів, дозволяє стверджувати, що він є достатнім для формування у студентів професійно-педагогічної культури. Зокрема до переліку цих дисциплін входять: вступ до спеціальності, загальні основи педагогіки, теорія виховання, дидактика, педагогічна майстерність, історія педагогіки, методика виховної роботи у школі, школознавство, основи наукових досліджень, педагогічні технології початкової освіти тощо.

Проте аналіз змісту навчальних і робочих програм з цих дисциплін виявив, що вони не мають цілеспрямованої орієнтації на формування у майбутніх учителів професійно-педагогічної культури. Немає такої спрямованості і у змісті завдань, які рекомендовано студентам для самостійної роботи, для виконання науково-дослідних робіт.

Отже, можна констатувати, що, з одного боку, за обсягом часу в процесі психолого-педагогічної теоретичної і практичної підготовки є реальні передумови для формування професійно-педагогічної культури у майбутніх учителів початкових класів. З іншого – у змісті цієї підготовки така мета не виокремлюється і, відповідно, не досягається.

Цей висновок підтверджується результатами вивчення обізнаності студентів – випускників і вчителів, які працюють у початкових класах, щодо сутності професійно-педагогічиої культури вчителів початкової школи. У змісті підготовки майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності даний підхід відтворюється у критичному осмисленні фактів, в яких представлено практичний досвід навчання і виховання дитини в умовах початкової школи, обставин, що сприяли створенню такого досвіду, його цінності для минулого часу, теперішнього і майбутнього.

Література

1. Барабанщиков А. В. Проблемы педагогической культуры преподавателей вузов (к вопросу о сущности педагогической культуры) / А. В. Барабанщиков // Советская педагогика. – 1981. – №1. – С. 71–78.
   
2. Проектирование профессионального педагогического образования / [ В. А. Болотов, Е. И. Исаев, В. И. Слободчиков, Н. А. Шайденко].// Педагогика. – 1997. – №4. – С. 66–72.
   
3. Бондаревская Е. В. Педагогическая культура как общественная и личная ценность / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 1999. – № 3. – С. 37–43.
   
4. Васильєва М. П. Формирование коммуникативных умений как компонента педагогической культуры будущего учителя : автореф. дис. на соискание научной степени канд. пед. наук : 13.00.04 / М. П. Васильєва. – Харьков, 1996. – 16 с.
   
5. Видт И. Е. Педагогическая культура: становление, содержание и смыслы / И. Е. Видт // Педагогика. – 2002. – №3. – С. 3–6.
   
6. Лосев А. Ф. Знак, символ, миф /  А. Ф. Лосев // Труды по языкознанию. – М. : Изд-во МГУ, 1981. – 234 с.
   
7. Фалько Л. П. Подготовка будущего учителя начальных классов к диагностической деятельности в процессе обучения математике : автореф. дис. на соискание научной степени канд. пед. наук : 13.00.08 / Л. П. Фалько. – Омск, 2004. – 18 с.
   
8. Хомич Л. О. Система психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів : дис. на здобуття наук. степеня д-ра пед. наук : 13.00.04 / Л. О. Хомич  [Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України] . – К., 1998. – 443 л.

© І. О. Пальшкова, 2010.