ВХІД             Реєстрація

ПЕДАГОГІЧНІ ВИДАННЯ / е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» / Поточні номери журналу та їх автори / Випуск №1 [2010] / Н. М. Когут. Особливості підготовки вчителів іноземних мов початкової школи в Австрії

УДК 371.134:81:373.3](436)

Н. М. Когут

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ
ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В АВСТРІЇ

Анотація. У статті розглядається проблема організації раннього навчання іноземних мов у Австрії. Встановлено особливості підготовки вчителя німецької мови як іноземної. Проаналізовано зміст підготовки вчителя словацької та німецької мов у початковій школі.
Ключові слова: педагогічна освіта, початкова школа, білінгвізм, раннє навчання іноземних мов.

Аннотация. В статье рассматривается вопрос организации раннего обучения иностранным языкам в Австрии. Определены особенности подготовки учителя немецкого языка как иностранного. Проанализировано содержание подготовки учителя словацкого и немецкого языков в начальной школе.
Ключевые слова: педагогическое образование, начальная школа, билингвизм, раннее обучение иностранным языкам.

Abstract. The article deals with the problem of the development of early foreign language teaching in Austria. The author considers the peculiarities of training teachers of German as a foreign language and analyzes the content of training teachers of Slovak and German languages in a primary school.
Keywords: pedagogical education, primary school, bilingualism, early foreign language teaching.

Одним з пріоритетних напрямів європейської освіти є підготовка вчителя іноземних мов початкової школи. Над цим питанням працюють багато вчених, педагогів в усьому світі, оскільки лише кваліфікований вчитель початкової школи може сприяти повноцінному розвитку молодшого школяра. Саме тому на даному етапі розвитку вищої освіти відбуваються трансформаційні процеси, метою яких є вдосконалити та уніфікувати систему підготовки вчителів іноземних мов початкової школи в усіх європейських країнах, забезпечивши тим самим єдність базових засад у формуванні фахівця даного напряму.

Проблемою освітньої системи Австрії займалися як вітчизняні, так і іноземні вчені. Зокрема, розвиток освіти у ХІХ ст. досліджує М.Є. М’ясковський, проблему профільного навчання в основній школі Австрії – Л. П. Фаннінгер; основні принципи організації системи освіти у цій країні висвітлено у роботах Л. П. Загорулько.

Австрійська система освіти є надзвичайно цікавою з погляду реформування. Усі зміни були обумовлені європейськими вимогами до змісту та організації освіти на всіх рівнях, зокрема і щодо підготовки фахівця з навчання дітей на кожному з цих етапів. У науковій літературі часто порівнюють освіту у Австрії з іншими країнами, підкреслюючи, що вона відкрита для позитивних нововведень, однак залишає за собою унікальну самобутність, національні та регіональні особливості. Так, Бруно Зеєбахер у своїх дослідженнях з проблеми впровадження раннього вивчення іноземних мов у Австрії стверджує, що таке навчання є результатом інтеграційних процесів країни у Європейський Союз, членство в якому лише підсилило значущість та необхідність такої реформи.

Проте, питання підготовки вчителя початкової школи з правом викладання іноземних мов не було розкрите у наукових джерелах у повному обсязі. Це й зумовило актуальність даного дослідження.

Метою статті є встановлення особливостей підготовки вчителя для раннього навчання іноземних мов у початковій школі Австрії.

Завданнями статті є:

• розглянути процес становлення раннього навчання іноземних мов у початковій школі Австрії;
  
• визначити особливості формування фахівця для раннього навчання словацької та німецької мови;
  
• проаналізувати зміст підготовки вчителя початкової школи для навчання німецької як другої іноземної мови.
  

Останнім часом у Європі велика увага приділяється проблемі реформування освіти. Зміни торкаються усіх типів шкіл – від початкової до вищої. В Австрії, що є членом ЄС, уряд надав більшу автономію школам, зокрема щодо змісту освіти, були створені умови для навчання дітей з особливими потребами, реформувалася вища освіта: уведено в дію Закон про університети (1997 р.) та Закон про академії (1999 р.).

Л. П. Загорулько виділяє наступні принципи, які є основою освіти Австрії:

• cистемно-структурна побудова (усі компоненти взаємодіють у рівній мірі);
  
• цілісність (усі ланки освіти виступають як одна система);
  
• наступність (рівний доступ до всіх етапів освіти);
  
• політичний принцип (врегульована внутрішня і зовнішня політика);
  
• зв’язок теорії з практикою;
  
• демократичний характер (автономія шкіл та відкритість до реформ);
  
• ранній професійно-проектуальний характер (профільне спрямування, починаючи з основної школи) [2, с. 196-198].
  

Усі перелічені вище принципи є одночасно основними дидактичними принципами, а це свідчить про те, що освітня система Австрії є добре налагодженою структурою, яка, з одного боку, консервативна і має свої незмінні компоненти, а з іншого, постійно реформується, а отже вдосконалюється.

Саме змінний компонент освіти сприяв поділу підготовки вчителя для різних типів шкіл – початкова, середня школа та вища школа. Учителів, які навчають дітей у початковій та основній школі, готують у педагогічних академіях (Padagogische Akademien), де наголос робиться на практичну підготовку. Майбутні вчителі вищої школи проходять підготовку в університетах, де навчання носить більш академічний характер.

Реформи відбувалися не лише у вищій, але і у початковій школі. Вони носили управлінський та організаційний характер, зокрема відбувалася оптимізація управління та навчального процесу (рівномірне навантаження з предметів на протязі тижня та семестру) [3, с. 1].

Зміни торкнулися і навчання іноземних мов. З 1962 року, за сприянням ЮНЕСКО, у 4-му класі початкової школи була введена іноземна мова, вивчення якої продовжувалося у середній школі. Почали проводитися експерименти, метою яких було апробувати систему раннього навчання іноземних мов з подальшим закріпленням та вдосконаленням змісту навчання даної дисципліни у початковій школі. У таких дослідженнях брали участь учні 3-го та 4-го класів початкової школи, їм надавалася можливість вивчати не лише англійську, а й французьку мову. Як результат, Сьомим Шкільним законом у шкільну програму 3-го і 4-го класу введено предмет «Обов’язкове вправляння у розмовній іноземній мові» (1 урок щотижня) [4]. З 90-х років іноземна мова вивчається вже з першого класу. Кількість уроків коливається відповідно до класу, в середньому це 1-2 уроки тривалістю 45 хвилин [1, с. 17].

Проте в Австрії склалася складна демографічна ситуація. Наявність великої кількості емігрантів унеможливила рівний доступ до навчання. Такий факт зумовив необхідність у створенні класів для навчання дітей-емігрантів. Щоб записати дитину у такий клас, потрібно провести співбесіду з учнем трьома мовами: його рідною, німецькою та англійською, і лише тоді визначити, в якому класі дитині буде добре навчатися. Також адміністрація школи проводить бесіду з батьками майбутнього учня.

Сучасний соціокультурний контекст виховання в австрійській початковій школі спрямований на усвідомлене вивчення іноземних мов, поєднання комунікативного і функціонального підходів, бо саме знання іноземної мови у поєднанні з педагогічною майстерністю забезпечують якісну передачу інформації від учителя до учня. Часте вживання мови на інших заняттях змінює ставлення дитини до мови як явища не абстрактного й чужого, а загального. Мовна освіта базується на принципі інтеграції, якості, особистої підтримки та освіти заради демократії.

За законом для вищої школи 2005 року (Hochschulgesetz) педагогічні академії стали педагогічними вищими школами (Рadagogische Нochschule) в яких здійснюється особистісно-орієнтоване навчання та його застосування на практиці. Особлива увага приділяється профорієнтаційній роботі з метою підтвердження правильності вибору студентом професії вчителя. Удосконалення навчальних програм (включення творчого компоненту) та застосування новітніх технологій забезпечує вчителеві іноземних мов початкової школи внутрішньо державну та міжнародну мобільність.

Студенти у першому семестрі аналізують записи уроків на відео, а у другому семестрі спостерігають уроки безпосередньо у початковій школі, проводять пробні уроки під керівництвом досвідчених вчителів, які допомагають у підготовці до уроку, аналізують його та здійснюють контроль. На уроці присутній також представник із коледжу.

Побутує судження, що підготовка вчителів у коледжах є менш науковою, ніж в університетах. Проте, це можна вважати не лише слабкою, а й сильною стороною, оскільки кожна теорія повинна підтверджуватися практикою. Теоретичні знання дає вищий навчальний заклад, а практикою забезпечує школа.
У педагогічних системах розрізняють однорівневу та дворівневу підготовку вчителя:

• однорівнева підготовка передбачає підготовку вчителя у ВНЗ, по завершенні якої вчитель може претендувати на посаду у відповідній школі;
  
• дворівнева підготовка включає теоретичну та практичну частини. За теоретичну відповідає педагогічний коледж чи університет, а практичну забезпечує школа відповідного ступеня [5, c. 97].
  

В Австрії діє дворівнева підготовка вчителів для усіх рівнів системи освіти і це, на нашу думку, є однією з позитивних особливостей цієї країни, оскільки взаємодія теорії та практики дає поштовх вдосконаленню обох компонентів та сприяє формуванню професійної компетенції вчителя іноземних мов початкової школи.

У 1991 році Міністерство освіти запровадило проект «Англійська як робоча мова» (Englisch als Arbeitssprache), тобто англійська мова стала засобом для пояснень на всіх уроках та вдосконалювалася на уроках іноземної мови. У результаті вона стала засобом спілкування (Arbeitsmittel) у школі взагалі. Таке нововведення дало поштовх до розвитку білінгвізму (використання двох мов).

Навчання дітей емігрантів, для яких німецька мова не є рідною, сприяло підготовці вчителів німецької як іноземної мови з 2000 року. Урок проводить учитель-предметник, а йому допомагає асистент, який пояснює необхідний матеріал рідною мовою учня. Спостерігається позитивна тенденція у педагогічних коледжах та університетах щодо підготовки вчителя початкової школи, який може проводити усі уроки рідною мовою учнів та навчати їх німецької мови як іноземної.

Так, у педагогічному коледжі Кернтен курс «Німецька у початковій школі» включає формування мовної компетенції майбутніх вчителів та можливості застосування знань з даного предмета у початковій школі. Важливим є модуль «Я як вчитель початкової школи», мета якого допомогти студентові у правильності вибору професії. Курси з основ педагогічної соціології, основ психології навчання і виховання мають на меті формувати культурну компетентність майбутнього вчителя. «Вступ до культури і фахової дидактики» надає основи теоретичних знань з теорії навчання дисциплін у початковій школі. «Основи планування уроків у початковій школі» пояснюють базові принципи та структуру підготовки до уроку у початковій школі. «Основи інформатики» допомагають вчителеві раціонально застосовувати на уроці новітні здобутки у сфері технологій. Педагогічній практиці передує теоретичне навчання (аналіз уроків, складання планів пробних уроків), яке розраховане більше на роз’яснення типових помилок з метою їх подальшого уникнення [6].

Англійську мову вивчають на усіх факультетах. Проте, навчання англійської мови майбутніх вчителів початкової школи (2 курс) передбачає не лише мовну підготовку, а й можливості застосування даних знань у школі, зокрема на білінгвальних уроках. Таким чином, розширюється сфера використання іноземної мови у школі не лише як навчального предмета, але й як життєва необхідність.

В університеті майбутнім вчителям початкової школи пропонується інтегрований курс німецької та словацької мов, що передбачає вивчення наступних дисциплін:

• мова (німецька, словацька);
• освіта національних меншин – правничі засади;
  
• фахова дидактика з практикою в школі;
  
• міжкультурні науки;
  
• фахова дидактика двомовних вчителів;
  
• культура, мистецтво та ідентифікація (у двомовному просторі);
  
• словацька дитяча література;
  
• двомовна практика (team-teaching – навчання в команді (пер.автора) [6].
  

Проаналізувавши зміст даного курсу, ми спостерігаємо поступове підвищення науковості та ускладнення навчальних задач. Наприклад, фахова дидактика спершу вивчається теоретично, згодом студенти аналізують уроки, пишуть з методики випускну роботу, захищають її, і тільки тоді можуть приступати до двомовної практики у школі.

Здобувши кваліфікацію вчителя початкової школи, фахівці не перестають вчитися та самовдосконалюватися. Для підвищення кваліфікацій вчителів проводяться короткотривалі семінари, на яких розглядають нові підходи, методику навчання, роблять огляд останніх досягнень у сфері педагогічної теорії. Участь у таких семінарах є добровільною, що підкреслює демократичні засади освітньої системи Австрії.

Дослідивши особливості підготовки вчителя іноземних мов початкової школи, можна зробити наступні висновки.

Запровадження іноземних мов у початковій школі було результатом численних досліджень австрійських і європейських учених. Поступово збільшувалася кількість іноземних мов, які могли вивчати молодші школярі. Цьому сприяла й складна демографічна ситуація у країні, тобто велика кількість емігрантів, яка зумовила потребу у кваліфікованих кадрах для навчання таких дітей.

Вчитель німецької як іноземної мови став вирішенням проблеми навчання дітей, для яких німецька не є рідною мовою. Таких фахівців готують у педагогічних коледжах та пропонують систему дисциплін для формування не лише мовної компетенції, а й знання психології, педагогіки (дидактики та виховання), культури народу, мовою якого розмовляють учні. Вищі навчальні заклади надають можливість майбутнім вчителям початкової школи здобути кваліфікацію вчителя словацької та німецької мови у початковій школі. Зміст навчання такого фахівця передбачає вивчення мови, особливостей культури та релігії словацького народу. У даній підготовці переважає соціокультурний компонент.

У подальшому передбачається дослідження особливостей підготовки вчителів іноземних мов початкової школи в інших німецькомовних країнах та можливості впровадження позитивного досвіду в українську систему освіти.

Література

1. Бігич О. Б. Методична освіта майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи : монографія. / Оксана Борисівна Бігич. – К. : Вид.центр КНЛУ, 2004. – 278 с.
   
2. Загорулько Л. П. Структура і принципи організації системи освіти Австрії / Л. П. Загорулько // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2006. – №5. – С. 190-199.
   
3. Локшина О. І. Зміст початкової освіти в країнах Європейського Союзу: спільні координати розвитку / О. І. Локшина // Початкова школа. – 2009. – №12. – С. 1-5.
   
4. An early start: young learners and modern languages in Europe and beyond. – Ed. by M. Nikolov and H. Curtian. – Сouncil of Europe, 2000. – 252 p.
   
5. Green Paper on Teacher Education in Europe / Ed. by F. Buchberger, B. P. Campos, D. Kallos, J. Stephenson. – TNTEE: Umea, Sweden, 2000. – 104 p.
   
6. Lehrgang «Teamlehrer/inan Volksschulen mit deutscher und slowenischer Unterrischtssprache». – 17S [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.ph-kaernten.ac.at/fileadmin/_institute/mehrsprachigkeit/TeamlehrerIn_VS_mit_deutscher_slowenischer_USpr.pdf

© Н. М. Когут, 2010.