Портал сучасних педагогічних ресурсів

http://www.intellect-invest.org.ua

Н. А. Глузман. Проблеми реалізації компетентнісного підходу в період методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкової школи
http://www.intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_science_vypuski_n1_2010_st_6/


УДК [378.147:51]”312”:373.3

Н. А. Глузман [http://www.intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_science_autors_gluzman_na/]

ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ
В ПЕРІОД МЕТОДИКО-МАТЕМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Анотація. У статті представлено аналіз сучасного стану проблеми реалізації компетентнісного підходу до методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкової школи України.
Ключові слова: методико-математична підготовка, компетентнісний підхід, компетентність, державний стандарт освіти.

Анотация. В статье представлен анализ современного состояния проблемы реализации компетентностного подхода методико-математической подготовки будущих учителей начальной школы Украины.
Ключевые слова: методико-математическая подготовка, компетентностный подход, компетентность, государственный стандарт образования.

Abstract. The analysis of the modern state of problem of realization of competency build ding approach of methodical-mathematical preparation of future teachers of initial school of Ukraine is executed in the article.
Keywords: мethodical-mathematical preparation, competency builds approach, competence, state standard of education.

Вимоги суспільства до суттєвого зростання предметної, методичної та наукової компетентності випускників ВНЗ, підготовки вчителя як високопрофесійного фахівця, спроможного до ефективної професійної діяльності спричиняють появу необхідності розробки нових підходів, форм і методів здійснення процесу методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів як складової їх професійної педагогічної освіти.

Завдяки працям В. Байденка, Ю. Варданян, Л. Карпової, Н. Кузьміної, І. Зимньої, А. Маркової, О. Пометун, С. Ракова, В. Сластьоніна, Л. Хоружої, А. Хуторського в педагогічній науці склалися основи теорії компетентнісного підходу: визначено сутність, зміст і структуру професійної компетентності, виявлено умови, розроблено технологічні основи її формування. Доведено, що для підготовки фахівця – «знавця» – достатньо звернення до сфери його досвіду (знань, умінь і навичок) і до когнітивної сфери (увага, сприйняття, пам’ять, мислення), а становлення фахівця «компетентнісного», окрім цього, припускає розвиток відповідних особистісно-психологічних якостей – професійної самосвідомості, потреби в досягненнях, внутрішніх мотивів професійної діяльності та ін.

Для нашого дослідження ці напрацювання слугуватимуть визначальними для розкриття специфіки сучасної методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів на засадах компетентнісного підходу.

Отже, метою статті є визначення основних тенденцій розвитку сучасної методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів з урахуванням компетентнісної моделі навчання.

Модернізація вищої освіти України, зокрема, гармонізація вищої освіти відповідно до основних положень Болонської декларації, позначила важливу проблему реформування системи підготовки фахівців з початкової освіти – підвищення якості освіти, формування готовності випускників ВНЗ до подальшої діяльності й життя в суспільстві. Вирішення поставлених завдань зв’язано з упровадженням у ВНЗ компетентнісно орієнтованої моделі навчання.

Як зазначає Л. Коваль, у професійно-педагогічній освіті перехід на компетентнісно орієнтовану підготовку розглядається в двох аспектах. По-перше, відбувається модернізація змісту професійної освіти, що передбачає його відбір і структурування з одночасним визначенням результативної складової освітнього процесу – набуття студентами компетентностей. Саме цей напрям переконливо розкривається в науковому доробку викладачів з різних ВНЗ України (Л. Бірюк, Н. Ігнатенко, О. Комар, Л. Коваль, І. Пальшкова, Л. Петухова, Н. Черв’якова, І. Шапошникова та ін.). По-друге, постає потреба навчити майбутніх учителів цілеспрямовано формувати в учнів ключові та предметні компетентності [2, с. 46].

Проведні дослідники вітчизняної професійної початкової освіти (В. Бондар, Н. Бібік, О. Біда, Т. Байбара, М. Вашуленко, П. Гусак, Л. Коваль, О. Комар, Н. Кічук, С. Мартиненко, О. Савченко, Г. Тарасенко, Л. Хомич, Л. Хоружа, І. Шапошникова та ін.). визначають таки сутнісні характеристики професійної компетентності вчителя початкових класів, як: поглиблене знання предмета; постійне оновлення знань для успішного вирішення професійних завдань; наявність змістового, процесуального та особистісного компонентів.

В Україні дослідження питань упровадження компетентнісного підходу в освіті систематизовано у працях О. Пометун. Вони охоплюють як загальні питання компетентнісного підходу в освіті стосовно формування ієрархії компетентностей (ключових, галузевих, предметних), так і детальну розробку цих питань для освітніх галузь [6].

При цьому слід мати на увазі, що кожна ключова компетентність має «проектуватися» на загальногалузеві компетентності, які у свою чергу мають «проектуватися» на предметні компетентності (під терміном «проектуватися» розуміється таке визначення компетентностей нижчого рівня, щоб вони у сукупності забезпечували компетентності вищих рівнів). Разом із тим ключові компетентності не складаються просто з набору відповідних галузевих та предметних компетентностей – вони інтегрують галузеві компетентності у складну структурну компоненту, у якій елементи пов’язані між собою різноманітними зв’язками та відношеннями.

Вирішення проблеми якості освіти передбачає достатньо радикальну зміну змісту Державних освітніх стандартів підготовки майбутніх учителів початкових класів.
Проблема стандартів у вищій освіті за останні роки все частіше досліджується з соціально-педагогічної, філософської точок зору (В. Андрущенко, В. Байденко, В. Беспалько, І. Бех, І. Зязюн, В. Лутай, Н. Ничкало, В. Петренко, Н. Фоменко) і набуває дедалі більшої актуальності, бо її вирішення не має досконалого виду, адже це повсякчасне збалансовування таких трьох вимог: збереження і примноження національних освітніх традицій; підпорядкування суспільним, економічним, політичним законам сьогодення в контексті розвитку світових освітніх систем; здатність або спроба забезпечувати рух на випередження, передчувати «образи майбутнього», інноваційність [1].

Таким чином, стандарти вищої освіти мають забезпечувати баланс мінімальних вимог і творчості, як на рівні навчального закладу, так і на рівні викладача. Стандарт не може визначати максимальних вимог, бо його призначення – націлювати, стимулювати, розкривати перспективу, пропагувати різноманіття.

Формування професійної компетентності закладено в зміст освітньо-професійної програми спеціальності: «Початкова освіта» як складова галузевого стандарту вищої освіти. Цей процес включає оволодіння: змістовим і процесуальним компонентами педагогічної діяльності, знаннями логіки навчальних дисциплін; уміннями оперувати категоріями діалектики та основними поняттями, які утворюють концептуальний каркас педагогічної науки, перетворювати педагогічні теорії в метод пізнавальної діяльності; навички самоосвіти та підвищення рівня кваліфікації, ділового, міжособистісного та педагогічного спілкування; рефлексивними вміннями [4].

Якщо звернутися до Державних галузевих стандартів зі спеціальності «Початкова освіта», то як справедливо зазначає Л. Коваль у своєму монографічному дослідження, вони є значним позитивним кроком для підготовки майбутніх учителів початкових класів, однак потребують удосконалення. Так, вони неузгоджені зі стандартами початкової загальної освіти. По-перше, це неповне відображення в навчальних планах методик викладання нових предметів шкільного змісту, зокрема таких, як «Основи здоров’я і фізичне виховання», «Мистецтво», «Технології», «Людина і світ (Я і Україна)». По-друге, недооцінка фундаментальних педагогічних і психологічних знань, особливо в підготовці вчителя-предметника. По-третє, відсутність професійної спрямованості в змісті предметів, які входять до циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки [2, с. 5].

Крім того, Державний галузевий стандарт з’явився із запізненням, адже в 2004 році 4-річна початкова школа вже завершила перший етап переходу до нового змісту і методик навчання. Це зумовило певну невідповідність професійної підготовки до реального стану початкової школи, і тому випускники ВНЗ не завжди були підготовлені до праці в умовах функціонування оновленої 4-річної школи [2, с. 42–43]. Аналогічної думки дотримується й О. Митник, він констатує: «У галузевий стандарт вищої педагогічної освіти не закладені знання, уміння, якості, якими має володіти вчитель-діяч, що, в свою чергу, гальмує процес формування конкурентноздатної особистості» [4].

Щодо предмета нашого дослідження – формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів, то аналіз стандартів методико-математичної підготовки вчителя в Україні показав, що вони орієнтують на вибудовування діяльнісного аспекту процесу підготовки. Поза сумнівом, це має особливе значення в плані професійної підготовки. Студенти повинні: відкривати нове знання; самостійно засвоювати готові математичні знання; розуміти внутрішні та міжпредметні зв’язки, загальність математичних законів; оволодівати новою ідеологією математичної освіти; розуміти функціонування процесу навчання (яке полягає в тому, що кожен окремий учень не копіює знання вчителя, а створює власну картину математичних знань, яка залежить від особливостей сприйняття та переробки інформації); знати психічні особливості, закономірності процесу засвоєння знань учнів, ознайомитися з питаннями психології оволодіння математичними знаннями та ін.

Однак, у пояснювальній записці до програми курсу «Методика вивчення освітньої галузі «Математика» вказується на необхідність формування в студентів професійних умінь щодо організації та здійснення навчально-творчої діяльності молодшого школяра. У змісті навчальної дисципліни виокремлюється робота із завданнями розвивального характеру, передбачається навчання студентів самостійно розв’язувати такі завдання, усвідомлення студентами можливості їх використання на уроках математики. Проте роботу над завданнями розвивального характеру, наприклад, на уроках математики та української мови, пропонується майбутньому вчителі здійснювати локально: на практичних заняттях у вигляді тренування. Завдання з математики та української мови чітко не структуровані, відсутня методика навчання учнів розв’язувати такі завдання, технології створення їх студентами. У програмах з математики не передбачена робота щодо створення студентами завдань комбінованого характеру та завдань, які допомагають розвивати в учнів такі форми думки, як поняття, судження, умовивід [4].

Отже, на сьогодні реальний зміст стандартів – це дуже детальний, регламентований за видами і часом занять виклад того, чого повинен навчатися фахівець початкової освіти. У той же час стандарти дуже обмежено визначають завдання на «виході» і ще менше – компетенції випускників і шляхи контролю отриманих знань, умінь і навичок. Зміст методико-математичних дисциплін підготовки майбутніх учителів початкових класів спрямований на підготовку майбутніх учителів забезпечувати навчання молодших школярів математики психолого-педагогічно та методично грамотно, але у запланованих навчальних ситуаціях.

Таким чином, ураховуючи вищезазначене, робимо висновок, що залишається відкритим питання доопрацювання Державних стандартів для спеціальності «Початкова освіта».

Сучасні вимоги Галузевих стандартів підготовки майбутніх учителів початкових класів, нова концепція особистісно зорієнтованої освіти, зміни, які відбуваються в початковій школі, обґрунтовують необхідність змін і в методико-математичній підготовці студентів педагогічних університетів до роботи з молодшими школярами, що актуалізують дослідників до розроблення шляхів оновлення та вдосконалення цієї підготовки.

Наведемо сучасні напрацювання з методико-математичної підготовки вчителів загальноосвітньої школи та підготовки майбутніх учителів початкових класів у таблиці 1.

Таблиця 1

Сучасні напрями дисертаційних досліджень
з підготовки вчителів загальноосвітньої та початкової школи

ДослідникиСучасні напрями досліджень
Н.Глузман, О.Дубінчук, Л.Ізотова, Л.Кочина, Я.Король, М.Левшин, О.Митник, В.Прошкін, З.Слєпкань, І.Тесленко
  • підкреслюють, що математика має широкі можливості для інтелектуального розвитку особистості, творчого підходу до навчальної діяльності;
В.Мізюк, С.Скворцова, В.Малихіна, Л.Сафонова, С.Царьова
  • виділяють у методико-математичній підготовці студентів окремо готовність майбутніх учителів до навчання молодших школярів розв’язування текстових задач;
Є.Абрамов, К.Авраменко, Н.Амосова, Н.Воскресенська
  • приділяють увагу власне методичній підготовці студентів
Приділяють увагу педагогічним аспектам методико-математичної підготовки студентів:
П.Гусак
  • до диференційованого навчання;
О.Маркушевська, Ю.Шаповал
  • до особистісно орієнтованого навчання;
Л.Коваль, Т. Куратова, В.Моторина
  • до використання педагогічних технологій;
А.Коломієць, С.Мищенко. Л.Петухова
  • до інформаційних технологій;
Л.Фалько
  • до діагностичної діяльності у процесі навчання математики;
Досліджують проблеми реалізації компетентнісного підходу в системі професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів:
Л.Ковальз формування технологічної компетентності
Я.Кодлюкз системи роботи з посібником як складової професійної компетентності вчителя початкових класів
С.Скворцова з впровадження компетентнісного підходу до навчання розв’язання задач
І.Пальшкова з формування педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів як складової професійної компетентності
Л.Петриченко з формування інноваційної компетентності
С. Мартиненкоз формування діагностичної компетенції

Таким чином, у наявних дослідженнях розглянуто багато аспектів підготовки студентів до навчання молодших школярів математики: зв’язок методико-математичної підготовки ВНЗ з курсом математики початкової школи; пошук шляхів інтеграції методико-математичної підготовки студентів; удосконалення методичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів до навчання молодших школярів розв’язування задач; формування математичних понять; розвиток математичного мислення учнів; упровадження компетентнісного підходу в систему початкової освіти та ін.

З огляду на викладене вище, намітимо зміст і шляхи вдосконалення методико-математичної підготовки студентів – майбутніх учителів початкових класів.

У своєму дослідженні В. Моторіна [5] розкрила зміст методичної підготовки студентів –- майбутніх учителів математики. Автор відмічає, що при здійсненні професійної підготовки майбутнього вчителя математики поєднуються в єдиному процесі дидактичні технології навчання й методика вивчення математики.

Г. Шульга [8] дотримується думки, що педагогічними умовами, що забезпечують готовність майбутнього вчителя до формування в учнів початкових класів математичних уявлень і понять, є такі:

– комплексне вивчення математичних, психологічних і методичних основ формування уявлень і понять;

– вивчення різних форм і методів формування математичних уявлень і понять, а також можливостей інформаційно-комунікаційних технологій у цьому процесі;

– проведення інтегрованих лекцій та спецкурсів з метою вироблення розуміння міжпредметних зв’язків між поняттями;

– організація самостійної творчої діяльності студентів із виготовлення дидактичних матеріалів, спрямованих на формування в учнів математичних уявлень і понять та здійснення контролю за їх засвоєнням.

Методична система підготовки розглядається Н. Стефановою [7] як спеціально організоване навчання, спрямоване на засвоєння студентами теоретичних основ, фактичних знань і практичних способів здійснення процесу навчання математики. Про стан підготовки можна судити як за кінцевим результатом готовності, так і за характером тих проблем, які існують при її формуванні.

Удосконалення методико-математичної підготовки студента може проходити, на думку багатьох методистів, шляхом оновлення змісту освітнього процесу за рахунок удосконалення традиційно читаних курсів і розробки системи нових курсів, що забезпечують природничо-математичну спеціалізацію. Основними напрямами оновлення змісту є: освітня і культурна орієнтованість кожного курсу; професійно-педагогічна спрямованість кожної з дисциплін.

Основні напрями вдосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів до навчання математики розробляються з урахуванням принципів сучасної освітньої системи. Методисти багатьох педагогічних ВНЗ при розробці змісту окремих курсів і системи в цілому спираються на концепцію розвитку педагогічної освіти в університеті, враховують основні тенденції, що характеризують розвиток сучасних освітніх систем: диференціацію, інтеграцію, гуманізацію, гуманітаризацію та ін.

Зміст методико-математичних дисциплін у педагогічному ВНЗ відображено в навчальних посібниках, які потребують оновлення та вдосконалення. Незважаючи на істотні зміни у методико-математичній підготовці майбутнього вчителя початкових класів, студенти продовжують займатися за навчальними посібниками, які не в повному обсязі відповідають вимогам сучасної освіти.

Як наголошувалося раніше, навчальний посібник М. Богдановича, М. Козак, Я. Король «Методика викладання математики в початкових класах» (2001), а також російські посібники, які також використовують у педагогічних ВНЗ: Н. Істоміної «Методика навчання математики у початкових класах» (2002), що має на меті підготовку майбутніх учителів до реалізації розвиваючого навчання в початковій школі, і навчальний посібник Л. Стойлової «Математика» (1998, 2007), хоч і адресовані студентам педагогічних університетів та інститутів, однак не вичерпують усіх аспектів професійної математичної підготовки майбутніх учителів.

На сьогодні цю проблему почали реалізовувати деякі методисти – дослідники початкової математики Г. Бєлошиста, Л. Коваль, Л. Кочина, Я. Король, С. Скворцова, С. Стрілець та ін., але вчені торкнулися не всіх питань професійної підготовки студентів до навчання математики молодших школярів.

Отже, широко презентована в нормативних документах компетентнісна ідея наразі не набула адекватного втілення у змісті підручників з методико-математичної підготовки студентів – майбутніх учителів початкових класів. Більша частина сучасної навчальної літератури відповідає традиційній знаннєвій парадигмі; украй не вистачає підручників нового покоління, зокрема інноваційних тощо.

Підсумовуючи викладене вище, приходимо до таких висновків:

– уведення багаторівневої підготовки фахівця у ВНЗ України націлює на підготовку вчителя початкових класів, готового до самостійної, творчої, професійної діяльності; проте поставлені цілі досягаються не завжди;

– уся історія розвитку методико-математичної освіти студентів педагогічних факультетів свідчить про відсутність цілеспрямованої безперервної їх підготовки до розвитку особистості молодшого школяра у процесі навчання математики, особливо її творчого компонента, при якому отримання знань, умінь і навичок стає головною частиною виховання та його основним засобом;

– багато математиків і методистів займалися питаннями професійної підготовки майбутнього вчителя середньої школи до навчання учнів математики (Г. Бевз, M. Бурда, П. Ерднієв, М. Ігнатенко, Ю. Колягін, Г. Луканкін, М. Метельський, 3. Слєпкань, А. Столяр, І. Тесленко, М. Шкіль, Н. Шунда та ін.); їх роботи зробили значний внесок до вирішення проблеми становлення й розвитку вчителя математики. Незважаючи на наявні відмінності в підготовці вчителя початкової та середньої школи, теоретичні висновки дослідників методико-математичної підготовки вчителя математики середньої школи мають бути враховані в процесі підготовки вчителя початкових класів;

– роботи цілого ряду дослідників є значним внеском у теорію і практику методико-математичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Багато хто з них торкнувся окремих аспектів розвитку творчих якостей особистості дитини (здатність до творчої діяльності, просторове мислення, уява, критичність мислення та ін.);

– цілісні дослідження, присвячені методико-математичній підготовці майбутнього вчителя початкових класів до використання сучасних інноваційних технологій, практично відсутні;

– сучасна професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів має ряд педагогічних, дидактичних суперечностей, а також суперечності, пов’язані з навчанням молодших школярів математики. Названі суперечності породжують ряд певних протиріч: дидактичних, методичних, упровадження нових інфокомунікаційних технологій.

Література

  1. Кісіль М. В. До питання філософії стандартів у галузі вищої освіти / М. В. Кісіль // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія № 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія : Зб. наукових праць. – Випуск 12(25). – К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2007. – С. 207 – 214.
  2. Коваль Л. В. Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи: технологічна складова : монографія / Л. В. Коваль. – Донецьк : Юго-Восток, 2009. – 375 с.
  3. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / Бібліотека з освітньої політики [за заг. ред. О. В. Овчарук] . – К. : «К.І.С.», 2004. – 112 с.
  4. Митник О. Розвиток професійної компетентності сучасного вчителя: реалії і перспективи / О. Митник // Початкова школа. – С. 35-37.
  5. Моторіна В. Г. Дидактичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів математики у вищих педагогічних навчальних закладах : дис.. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : 13.00.04 / Валентина Григорівна Моторіна; Харківський національний пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. – Х., 2005. – 512 с.
  6. Пометун О. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти / О. Пометун // Рідна школа. – 2005. – № 1. – С. 65-69.
  7. Стефанова Н. Л. Теоретические основы развития системы методической подготовки учителя математики в педагогическом вузе : дисс. на соискание научн. ступени д-ра пед. наук : 13.00.02 / Наталья Леонидовна Стефанова; Рос. гос. пед. ун-т им. А.И. Герцена. – Санкт-Петербург, 1996. – 366 с.
  8. Шульга Г. Б. Підготовка майбутнього вчителя до формування математичних уявлень і понять в учнів початкової школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.04 – «Теорія та методика професійної освіти» / Галина Борисівна Шульга; Державний пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського. – Вінниця, 2007. – 18 с.

 

© Н. А. Глузман, 2010