ВХІД             Реєстрація

ПЕДАГОГІЧНІ ВИДАННЯ / е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» / Архів номерів / Випуск №2 [2008] / В. І. Бадер. Українська пісня як засіб формування лінгвокраїнознавчої компетенції іноземних студентів

УДК 378

В. І. Бадер

УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЛІНГВОКРАЇНОЗНАВЧОЇ
КОМПЕТЕНЦІЇ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ

Анотація. У статті розглядається проблема формування лінгвокраїнознавчої компетенції іноземних студентів засобами української пісні. З’ясовується роль і дидактичні можливості використання української пісні у процесі формування комунікативної компетенції іноземних студентів із застосуванням комп’ютерної технології, показано систему тренувальних вправ, спрямованих на ознайомлення із таким пластом української культури, як пісня; показано шляхи реалізації лінгвокраїнознавчого, комунікативного й функціонально-стилістичного підходів при формуванні мовної, мовленнєвої і комунікативної компетенцій на заняттях з української мови в іншомовній аудиторії.
Ключові слова: мовна, мовленнєва, комунікативна компетенція; лінгвокраїнознавча компетенція; українська пісня; лінгвокраїнознавчий, комунікативний, функціонально-стилістичний підходи; комп’ютерна технологія.

Під час оволодіння українською мовою як іноземною особливої актуальності набувають проблеми формування лінгвокраїнознавчої компетенції (Г.Онкович, В.Дороз О.Палка, С.Пілішек, Г.Савицька). На думку вчених, через відсутність знань соціокультурного фону тієї країни, мова якої вивчається, неможливо сформувати комунікативну компетенцію мовця, необхідну йому для міжкультурної комунікації. Засвоєння фонових знань (загальнолюдські, регіональні відомості; а також культурознавчі) відповідно до стандартів навчання, викладених у “Загальноєвропейських Рекомендаціях з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання” актуалізує проблему оптимізації та інтенсифікації процесу підготовки іноземних студентів у вищих навчальних закладах України [4]. Серед умов, що забезпечують інтенсивне засвоєння української мови як іноземної, є, перш за все, додержання принципів полікультурного підходу, багатоканального сприйняття інформації. Останнім часом помітно зросла увага науковців до проблеми інтенсифікації процесу підготовки фахівців шляхом створення і впровадження різноманітних педагогічних програмних засобів: мультимедійні навчальні програми, електронні словники, довідники, навчальні й автентичні матеріали Інтернету тощо.

Інтерес науковців до лінгвокраїнознавчої проблематики (З.Василько, І.Васильцова, О.Гринчишин, Д.Добрусенець, І.Дорожко, Л.В.Засєкіна, О.Кровицька, О.Кузнєцова, Л.Онуфрієва, О.Палка, С.Пілішек, А.Солодка, В.Співак, О.Чепіль, Н.Ядловська та ін.) зумовлений, насамперед, тими важливим завданнями, які дозволяє розв’язати лінгвокраїнознавчий підхід у формуванні комунікативної компетенції: він забезпечує знання про культуру, історію, соціально-політичний устрій, реалії, традиції і звичаї України, знання мовних одиниць з національно-культурним компонентом семантики, розвиває здатність сприймати українську мову в її культуроносній функції, сприяє залученню до діалогу культур, усвідомленню сутності мовних явищ, ролі мовних одиниць у комунікативних процесах. Знання іноземними студентами норм і цінностей, традицій і звичаїв, властивих культурі українського народу, позитивно впливає на формування особистісних якостей поведінки, естетичної культури, культури усного і писемного мовлення, необхідних для продуктивного спілкування у міжкультурному середовищі.

Загальновизнаним у науково-методичній літературі є той факт, що лінгвокраїнознавчий і комунікативний підходи взаємозв’язані й взаємообумовлені, а їх роль у формуванні комунікативної компетенції студентів незаперечна. Одним із ефективних засобів формування лінгвокраїнознавчої, а відповідно й комунікативної компетенцій, на думку вчених, є автентичний пісенний матеріал. Саме українська пісня – один із основних, досить ефективних засобів навчання усіх видів мовленнєвої діяльності іноземною мовою, засвоєння мови й культурного фону країни, розвитку естетичних смаків (Т.Арендаренко, І.Коршунова, Н.Королева, О.Куликова, І.Маренкова, Т.Потапенко та ін.).

Як видно з аналізу методичної літератури, науковці усвідомлюють роль і значення пісні в навчальному процесі, пропонують як традиційні, так і новітні прийоми роботи в аспекті формування лінгвокраїнознавчої компетенції студентів, однак, на жаль, загальна концепція використання української пісні в навчанні української мови як іноземної відсутня. Недостатньо описані й методи і прийоми, засоби інтенсифікації навчального процесу з використанням комп’ютерних технологій навчання української мови з опорою на пісенний матеріал. Розробка і впровадження її видаються дуже важливими й актуальними, оскільки це допоможе розв’язати такі завдання, як комплексне засвоєння студентами знань лінгвокраїнознавчого, культурно-естетичного характеру, формування на цій основі комунікативної компетенції, необхідної для повноцінного міжкультурного спілкування. Відсутні, на жаль, і методичні посібники як на паперових, так і електронних носіях, обмаль методичних коментарів лінгвокраїнознавчого характеру, хоч увага до цього аспекту лінгводидактики велика. Значний інтерес і студентів різних національностей до пісенної творчості українського народу: вони із задоволення слухають, вивчають і співають українські пісні. Тож робота над українською піснею як невичерпним джерелом культурологічної інформації, духовного долучення іноземних громадян до української культури, мови українського народу має надзвичайно велике значення, а розробка сучасних технологій навчання комунікативно доцільного мовлення на текстах і мелодіях пісень з використанням сучасних програмно-педагогічних засобів – одне з найважливіших завдань сучасної лінгводидактики.

Мета статті – з’ясувати роль і дидактичні можливості використання української пісні у процесі формування лінгвокраїнознавчої компетенції іноземних студентів із застосуванням комп’ютерної технології, показати систему тренувальних вправ, спрямованих на ознайомлення із таким пластом української культури, як пісня; шляхи реалізації лінгвокраїнознавчого, комунікативного й функціонально-стилістичного підходів при формуванні мовної, мовленнєвої і комунікативної компетенцій на заняттях з української мови в іншомовній аудиторії.

Прагнучи осмислити накопичений методистами досвід у визначенні ролі і місця української пісні у формуванні лінгвокраїнознавчої компетенції іноземних студентів, зазначимо, що використання цього жанру народної творчості стимулює мотивацію засвоєння української мови як іноземної і сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу завдяки дії механізмів мимовільного запам’ятовування. Ці механізми дозволяють збільшити обсяг і міцність засвоюваного матеріалу, який легко запам’ятовується, оскільки він не нав’язується, а викладається емоційно, нетрадиційно, часто в урочистій обстановці. Мовна і мовленнєва діяльність на фоні музики, зазначають дослідники, більш ефективно впливає на якість засвоюваного матеріалу, а також знімає втому, напруження в процесі навчання, урізноманітнює навчальну діяльність.

Пісні – це й засіб відпрацювання вимовних (артикуляційних, акцентологічних, орфоепічних, інтонаційних) і аудитивних навичок, розширення лексичного й фразеологічного запасу, засвоєння стилістичних норм і синтаксичних структур української мови, її усної й писемної форм. Пісня – це й засіб розвитку продуктивних умінь і навичок. Вона може виступати як основа для розгортання діалогічного й монологічного підготовленого й непідготовленого мовлення усної й писемної форм.

Оскільки інтенсивність уваги підсилюється завдяки використанню зорового і слухового каналів надходження інформації (а це, в свою чергу, позитивно впливає на процес засвоєння знань з мови), відпрацювання необхідних умінь і навичок сприяє міцному запам’ятовуванню лінгвокраїнознавчого матеріалу. Тож метою розроблюваної нами мультимедійної програми є допомогти студентам усвідомити, що українські пісні – вагомий внесок України в загальнослов'янську й світову художню творчість, формувати позитивне ставлення до мови й культури українського народу, розвивати пізнавальну діяльність, яка була б спрямована на вдосконалення мовної, мовленнєвої й комунікативної компетенцій.

Розроблюваний методичний матеріал становить збірник електронних презентацій пісень про рослини-символи (калина, верба, ясен, дуб, тополя), виконаних у програмі Power Point. Кожна презентація разом з тим – методична розробка до окремої теми з мови – вибудувана в такій послідовності: 

1. Робота над текстом наукового стилю, в якому містяться відомості про ту чи іншу рослину. Текст унаочнений слайдом з рослиною-символом (наприклад, верба). Метою роботи над науковим текстом є практичне засвоєння ознак наукових текстів, їх мовностилістичних засобів, а також підготовка до розуміння глибинного смислу пісні. Завдання до тексту спрямовані на з’ясування змісту тексту й лексичного значення нових слів. Тлумачення лексичного значення слова супроводжується фотослайдами. 

2. Наступний прозовий текст художнього стилю розкриває символіку цієї ж рослини. Робота над текстом спрямована не тільки на аудіювання, а й збагачення мовлення виразними в мовностилістичному плані словосполученнями, ознайомлення із тими символічними значеннями, яких набуло слово упродовж багатовікової історії українського народу. 

Однією з умов реалізації лінгвокраїнознавчого підходу у викладанні української мови як іноземної вчені вважають засвоєння іноземними студентами безеквівалентних слів української мови з метою засвоєння ними знань про Україну, культуру і побут українського народу: назви предметів і явищ традиційного побуту, слова, пов’язані з релігійним життям, знаки-символи, слова неукраїнського походження, слова з фольклору, історизми, лексика фразеологічних одиниць, слова недавнього радянського побуту. Тому однією з вимог до відбору текстів для читання й аудіювання є насичення їх безеквівалентною лексикою.

3. Підготовча робота над піснею розпочинається із ознайомлення з портретами авторів музики і слів та стислих відомостей про них, перевірки розуміння прочитаного.

4. Прослуховування пісні (аудіо запис d) й одночасний перегляд слайдів, які досить виразно розкривають головну думку й зміст пісні, допомагають усвідомити образи-символи, відчути красу української природи, відчути інтуїтивно відтінки у значенні тих мовностилістичних засобів, за допомогою яких вона передається в пісні. Семантизація слів проводиться перед або після роботи над піснею. На нашу думку, це має відбутися після первинного прослуховування всієї пісні, з тим щоб не втратити той емоційний настрій, на який уже були налаштовані студенти, а також створити умови для розвитку «чуття мови», вмінь передбачати лексичне значення слів на основі вже відомого контексту.

5. Аудіювання тексту пісні.

6. Заучування тексту пісні відбувається в такій послідовності: читання кожного куплету й одночасний перегляд слайдів, що розкривають зміст цього куплету, заучування тексту кожного куплету й проспівування. Оскільки тембр має велике значення у формуванні вимовних умінь і навичок у процесі засвоєння української мови (природний тембр англомовної людини не збігається з тембром україномовної) , важливо, щоб студент відчув той чи інший голосний, уявив його з усіма можливими слуховими, зоровими й просторовими асоціаціями. Цьому сприяє проспівування окремих звуків, запитання щодо асоціативних уявлень про кожен із них (наприклад, при роботі над піснею «Стоїть гора високая» звук [о] уявляється сумним).

7. Проспівування всієї пісні з додержанням норм та інтонаційного малюнка.

8. Тренувальні вправи (мовні, мовленнєві, комунікативні).

Зауважимо, що у процесі побудови методичної системи ми спиралися й на функціонально-стилістичний підхід, оскільки він дозволяє усвідомити взаємозв’язок фонових знань із функціональними аспектами мови та мовлення, з’ясувати закономірності використання стилістичних ресурсів мови в комунікативних актах, відпрацювати вміння доцільно використовувати мовні одиниці залежно від змісту висловлювання, мети, ситуації й сфери спілкування, враховуючи їх національно-культурну семантику, особливості її вияву у соціально-мовленнєвих ситуаціях. Реалізовано було цей підхід насамперед у під час роботи над текстами наукового, публіцистичного й художнього стилів.

На практичних заняттях з української мови робота над піснею становить один із структурних елементів заняття, який органічно вплітається у загальну канву використовуваних методів і прийомів: пізнавальні методи (пояснювально-ілюстративний, частково-проблемний) проблемний метод, тренувальні, або практичні методи. До останніх належать імітаційний, репродуктивний, оперативний та комунікативний методи. Кожен з цих методів знаходить вираження в тренувальних вправах, дидактичною метою яких є закріплення набутих знань та формування мовленнєвих умінь.

Метод імітації застосовуємо з метою формування орфоепічних, інтонаційних, граматико-стилістичних умінь і навичок. Прийомами цього методу стали вправи на заучування напам’ять текстів пісень, прислів’їв, проспівування разом з виконавцем пісні, переказ текстів, близьких за темою й змістом до тексту пісні, але відмінних за стилістичними ознаками. 

Дидактична мета репродуктивного методу – закріпити набуті знання про виучувані мовні одиниці, а також про денотативне значення слова, та його додаткові фонові значення, зумовлені культурою українського народу. Прийомами цього методу стали вправи на відтворення словосполучень, речень, текстів у вільних диктантах, переказах, близьких до тексту, під час читання, при заучуванні напам’ять, а також виконання вправ за зразком. Усі ці прийоми були спрямовані на збагачення мовлення студентів синонімами, антонімами, багатозначними словами, лексемами з переносним значенням, типовими граматичними моделями, найпоширенішими інтонаційними структурами з національно-культурною специфікою. 

Оперативний метод застосовуємо з метою формування мовленнєвих умінь і навичок. Він виявлявся у вправах аналітичного, конструктивного та аналітико-конструктивного характеру. Аналітичні вправи передбачали спостереження за лексичним значенням в текстах пісень. 

Серед конструктивних вправ при роботі над піснею й іншим текстовим матеріалом доцільно використовувати всі ті, які підпорядковані формуванню частково-мовленнєвих умінь і навичок: вправи на конструювання словосполучень, речень (за зразком або без нього) з певним стилістичним завданням використовуємо на етапі вдосконалення мовленнєвих умінь і навичок. Особливе місце відводимо вправам на переконструювання словосполучень, речень, текстів за зразком. До аналітико-конструктивних відносимо вправи на редагування.

Продуктивно-творчий, або комунікативний метод спрямований на формування вмінь студентів будувати власні зв’язні висловлювання усної та писемної форм мовлення діалогічного чи монологічного характеру. 

Отже, українська пісня – один із важливих методичних засобів формування знань з української мови й мовленнєвих умінь і навичок, а також засвоєння культури українського народу. У ній найповніше представлена система значень, відображених у повсякденно-побутових поняттях, знання про реалії матеріальної та духовної культури українців, національно орієнтовані мовні одиниці, позначені мовним кодом української мови. Використання текстів пісень і прозових текстів інших функціональних стилів у системі заняття з мови сприяє формуванню лінгвокраїнознавчої компетентності на функціонально-стилістичній основі, а також дає можливість засвоювати мову як діяльність, спрямовану на формування достатнього рівня лінгвоукраїнознавчої компетентності, необхідної іноземному громадянинові для повноцінного спілкування у будь-якій сфері суспільного життя нашої держави. Тому дуже важливо володіти методикою відбору пісенного матеріалу і його використання. 

Урізноманітнити практичні заняття з української мови як іноземної, підвищити їх ефективність, досить повно реалізувати зміст принципу наочності дозволяє використання мультимедійних програм, зокрема Power Point. Використання спеціально розроблених мультимедійних програм сприяє вдосконаленню навичок вимови, артикуляції звуків, дозволяє опанувати інтонаційні структури українського усного мовлення, поглибити знання з української мови, збагатити словниковий запас, розвивати навички читання й аудіювання, стимулювати пізнавальну діяльність студентів, здійснювати загальне естетичне виховання особистості, формування художнього смаку, інтересів і потреб, розвиток естетичних суджень.

Література

1. Василько З. Лінгвокраїнознавчий аспект фауноназв // Теорія і практика викладання української мови як іноземної: Зб.наук. праць. – Львів, 2006. – Вип. 1. – С224 – 235.
2. Горбань В.В. Емоціно-експресивне поле українськиї народних пісень// Мова та стиль українського фольклору: Зб.наук.праць. – К., 1996.
3. Данилюк Н.О. Лінгвокультурологічна лексика у мові української народної пісні http://www.rius.kiev.ua.
4. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. - К., 2003.
5. Королева Н.О., Куликова Е.А. Восприятие иноязычной речи на слух как один из главных этапов обучения иностранному язику// Электронное науч. изд-е «Труды МЭЛИ: электронный журнал» . - С.1 – 9.
6. Рослинна символіка в контексті української календарної обрядовості: проблема семантико-функціонального аспекту: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / Е.Є. Гаврилюк / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 18 с. — укp.
7. Українська лірична пісня: еволюція поетичного мислення: Автореф. дис... д- ра філол. наук: 10.01.07; 10.01.01 / Л.М. Копаниця / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 37 с. — укp.

© В. І. Бадер, 2008.